У результаті аварії водій від отриманих травм помер на місці події.
Про це повідомили у пресслужбі поліції Івано-Франківської області.
Смертельна автопригода трапилась в селі Грабовець Богородчанської територіальної громади. Керманич транспортного засобу від отриманих травм помер до приїзду медиків.
21 лютого близько 7 години ранку на лінію «102» надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілим. На місце одразу виїхала слідчо-оперативна група.
Прибувши на місце події, правоохоронці з’ясували, що 42-річний водій автомобіля «Шевроле Епіка», мешканець Борогодчанської ТГ, не впорався з керуванням та в’їхав у бетонний місток.
За фактом дорожньо-транспортної пригоди слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Поліцейські Прикарпаття закликають водіїв бути пильними на автошляхах та дотримуватись Правил дорожнього руху:
“Нагадуємо керманичам не порушувати правила маневрування та обгону, не перевищувати швидкість, не порушувати безпечної дистанції, не сідати за кермо напідпитку, не виїжджати на смугу зустрічного руху, використовувати паски безпеки та вмикати денні ходові вогні або ближнє світло фар”, – застерігають у поліції.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи