Активне вживання алкоголю та кави допоможе прожити понад 90 років, інформує УНІАН.
Такого висновку дійшли вчені з Університету Каліфорнії в Ірвіні.
У це складно повірити, але вживання алкоголю та кави може бути секретом довголіття, як встановили американські вчені.
Вони довели, що помірні дози цих напоїв пов'язані зі збільшенням тривалості життя понад 90 років. Утім, ключовим тут є слово помірне, повідомляє MedikForum.
Дослідження під назвою "90 +" почалося в 2003 році серед представників найстаршої вікової групи для того, щоб визначити, які саме фактори дозволяють їм відзначити дев'яностий день народження та продовжувати жити. Звісно, що автори дослідження враховували всі обставини й робили на їхній основі висновки.
Виявилося, що люди, які вживали у помірній кількості алкоголь або каву, жили довше, порівняно з тими, хто не пив ні кави, ні спиртного. Більше того, люди, які мали зайву вагу після 70 років, жили довше за тих, у кого цієї ваги не було, або відзначався її дефіцит. Понад 40% людей від 90 років страждали від старечого недоумства, 80% були інвалідами.
Обидва ці явища частіше зустрічалися серед жінок, ніж серед чоловіків.
Вживання не більше двох порцій пива або вина в щоденному режимі знижувало ризик передчасної смерті на 18%, а вживання двох чашок кави щодня зменшувало ймовірність дострокового відходу з життя на 10%.
Нагадаємо, 90-річна бабуся перерахувала 10 тисяч доларів на потреби військовихЗігріє кава
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні