Володимир планував боронити кордон країни до того часу, допоки ми не повернемо останній сантиметр тимчасово окупованої української території. Він був прикладом мужності, хоробрості, самовідданості, як для молодого покоління, так і для старших товаришів.
"Рука російського окупанта забрала сина, батька, дідуся, брата, друга, односельчанина, воїна. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям загиблого", - йдеться в дописі.
Про час зустрічі та чин похорону Героя проінформують згодом.
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на