28 березня у виборчому окрузі №87 з центром у місті Надвірна відбудуться проміжні вибори народних депутатів. Зіновій Андрійович, який дотепер представляв інтереси громади у парламенті, переміг восени 2020-го року на виборах на посаду голови Надвірнянської ОТГ. Відтак місце нардепа під головним куполом країни стало вакантним.

Враховуючи, що минулі парламентські вибори залишили за бортом багатьох топових політиків, на додатковий потяг №87 квиток хочуть придбати чимало з них.

До складу округу входять місто Яремче, Надвірнянський район, частини Богородчанського і Коломийського районів.

Кандидати (станом на 23 лютого): Олександр Шевченко «За майбутнє», Маруся Звіробій (ПП «Європейська солідарність»), Руслан Кошулинський (ВО «Свобода»), Руслан Зозуля (ПП «Розвиток і добробут»), Михайло Ноняк (самовисуванець), Юрій Юрченко (ПП «Нова демократія»), Василь Вірастюк «Слуга народу»), Юрій Голіней («Платформа громад»).

Не зрадити: Маруся Звіробій

Політична партія «Європейська солідарність» відразу пішла у ва-банк і виставила своїм кандидатом на окрузі Олену Біленьку, більш відому як Маруся Звіробій, українська волонтерка, у минулому контрактниця Збройних сил, інструкторка навчального центру Десантно-штурмових військ.

«Мої права народного депутата будуть відкриті всій нашій ветеранській, волонтерській патріотичній спільноті. Ні одного дня я не зійшла зі шляху оборони своєї держави, спробую ще здобути для вас додаткові інструменти впливу на ситуацію. Візьмемо під свою опіку черговий достойний підрозділ, одного чарівного округу на Франківщині. А наші з вами підрозділи були завжди забезпечені краще за інших, бо маємо сильну команду, що діставала з-під землі все необхідне для задоволення будь-яких потреб», – пояснила своє рішення кандидатка.

Насправді Маруся Звіробій доволі скандальна персона в українській політиці. Пригадаємо читачам кримінальну справу проти волонтерки за її висловлювання щодо президента Зеленського. А тому її поява на окрузі не могла не привернути до себе увагу, а тим більше обійтися без скандалу. Все почалося з облитого у січні фарбою білборда Марусі Звіробій у Надвірній, яким вона вітала краян з Новим роком. Кандидатка натякнула, що це справа рук її опонентів.

Представляючи Марусю Звіробій, голова партії «ЄС» Петро Порошенко звернувся до партій «Батьківщина», «Голос» та «Свобода» щодо підтримки кандидатки від «ЄС» на виборах 28 березня. Однак ті не поспішили цього робити, а натомість виставили не менш іменитих політиків.

Свій серед чужих: Руслан Кошулинський

ВО «Свобода» відправила на округ свого важковаговика Руслана Кошулинського. Колишній віцеспікер парламенту вирішив не відкладати на далеку полицю свої політичні амбіції і повернутися у велику політику через Прикарпаття.

Корінний львів’янин каже, що округ йому знайомий, бо у Надвірній народилися його доньки, а він сам жив у селі Битків.

Наразі Кошулинський є головою фракції ВО “Свобода” у Львівській міськраді. Двічі – у 2015 та 2020 роках – «Свобода» висувала його у мери Львова. У 2015 році він програв у другому турі, а в 2020-му – у першому. З 2010 по 2012 рік був депутатом Львівської міської ради від ВО “Свобода”. У 2012-му – обраний нардепом, був заступником голови Верховної Ради. З 2015 по 2020 рік був депутатом Львівської обласної ради. А у 2019 році балотувався у президенти.

На окрузі надійне плече однопартійцю радо підставляють місцеві побратими. Зокрема, десант франківських віпсвободівців на чолі з міським головою Івано-Франківська Русланом Марцінківим активно долучається до агітаційної кампанії колеги – цикл новорічно-різдвяних свят випав, як ніколи, вчасно.

Та й сам кандидат діє добре перевіреними методами і вже активно пішов «у поле»: роздає партійні газети, відвідує ринки, школи, бібліотеки, зустрічається з учасниками АТО, ліпить волонтерські вареники, згадує службу на Сході. Паралельно підтягує у команду місцевих активістів. Так, відомий на окрузі, зокрема на Богородчанщині, депутат обласної ради Святослав Никорович днями публічно заявив про свою підтримку кандидата. «Я вирішив підтримати гідного кандидата, який переможе і корупціонерів, і олігархів, і псевдопатріотів», – пояснив Никорович.

Вірою та дорогами: Олександр Шевченко

Олександр Шевченко має за плечима чималий парламентський досвід. У 2014 році він двічі перемагав у виборчому окрузі №83 – спочатку як самовисуванець, а згодом як кандидат від БПП «Солідарність». У 2015 році був кандидатом на посаду міського голови Івано-Франківська від партії «УКРОП», але програв у першому турі. У 2019 році був кандидатом у президенти України від тієї ж партії, потім йшов у нардепи від того ж таки 83-го округу, але згодом заявив, що не буде брати участі у виборах та підтримуватиме кандидата від партії “Слуга народу” Андрія Сторожука. Наразі політик є депутатом Івано-Франківської обласної ради від партії «За майбутнє».

Про Шевченка можна сказати, що він, як ніхто інший з кандидатів, почуває себе своїм на окрузі і вже давно почав працювати з потенційними виборцями.

Ця виборча кампанія політика максимально наповнена позитивом: численні зустрічі у селах, що входять до округу, щонедільні та святкові молитви з парафіянами, розмови про вічне і наболіле після служби у церкві – яскраве підтвердження цьому. Як доповнення – зустрічі у школах і вже добре відомі у краї безкоштовні лижні школи для школярів у «Буковелі».

Схоже, що не всім до вподоби така набожна риторика кандидата. Днями з’явилося звернення священника УГКЦ єрм. Юстина Бойка, у якому той закликав кандидата не використовувати церкву для своєї передвиборчої агітації та перестати звеличувати себе у храмі.

Та беззаперечною «фішкою» Шевченка на окрузі були і залишаються дороги і його непрямий стосунок до відомої в області дорожньої компанії «ПБС». Буде Шевченко – будуть дороги, кажуть місцеві. А що ще потрібно для туристичного регіону? І це Шевченко зрозумів давно.

Свій: Михайло Ноняк

«Громаді потрібен свій», – з таким гаслом йде на вибори не менш досвідчений Михайло Ноняк. Він показово, на відеокамеру розчищає сніг лопатою, а не грейдером. Таким чином демонструючи, що йому проблеми краян близькі і він готовий їх вирішувати власноруч.

Тричі Михайло Ноняк торував дорогу у ВРУ, але все намарно. У 2006 та 2007 роках у списках ВО «Свобода» він хотів потрапити у парламент від 83-го виборчого округу. На хвилі Майдану і революції у 2014 році він йде на вибори разом з популярним тоді «Народним фронтом» Арсенія Яценюка. На громадських засадах працює помічником Андрія Парубія. Після цього отримує посаду заступника міністра доходів і зборів України, а з квітня 2016 до вересня 2019 року працює головою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Втім, 17 липня 2019 року Зеленський відсторонив Ноняка від обов’язків керівника на цій посаді, мотивуючи своє рішення значними недоліками в роботі. З 2002 до 2006 року також був депутатом Надвірнянської міської ради.

Нині Ноняк самовисуванець, бо, як сам каже, не хоче залежати від політичних чи партійних босів, а йде захищати інтереси місцевих громад.

Скандали любить не менше за своїх опонентів. Стверджує, що проти нього організована масштабна брудна інформаційна кампанія.

«Європейська солідарність» навіть виключила з партії свого однопартійця Тараса Бородача за те, що той, мовляв, висловився на підтримку Ноняка.

«Вся суть вашої заяви – вчергове облити брехнею Михайла Ноняка, – звернувся Тарас Бородач до керівництва «ЄС». – Це все, що ви вмієте? Дуже глибоко розчарований тим, куди котиться партія. Без найменшого обговорення з первинними осередками (я вже не кажу про праймеріз, яким ви так гордились в 2019 році) ви намагаєтесь силовим примусом заставити партійців підтримувати кандидатку, яка і до її висування мала в «ЄС» неоднозначну репутацію, а на даний час вмудрилась загнати рейтинг ЄС в окрузі до рівня плінтуса».

Днями з кандидатом сталася прикрість: підступний COVID-19 спіткав і його. Відразу після повідомлення про те, що кандидат захворів і мусить піти на самоізоляцію, було оприлюднено звернення, у якому повідомляється, що через складну епідеміологічну ситуацію штаб кандидата припиняє будь-яку агітаційну роботу, просить наслідувати такий приклад і інших кандидатів, а також звертається до РНБО, ВРУ та ЦВК, щоб перенести вибори з 28 березня на пізніший термін.

З богатиря у «слуги»: Василь Вірастюк

Йде на Надвірнянський округ з важкою артилерією і «Слуга народу». Кандидатом від президентської партії тут затвердили відомого українського богатиря, уродженця Івано-Франківська Василя Вірастюка. Несподівано, бо раніше участь у виборах тут прогнозували іншій «слузі» – приватній підприємиці, керівниці обласного штабу партії на минулих виборах, а нині голові фракції «Слуга народу» в обласній раді Надії Левконович.

Однак схоже, що змагатися з іменитими суперниками вирішили кандидатом з відомим іменем та поки що не заплямованим політичним минулим.

Ось тільки навіщо титулованому спортсмену, найсильнішій людині України та світу, не менш успішному і популярному актору ці політичні перипетії – питання риторичне.

Вірастюк каже, що займатиметься проблемами розвитку спорту, реабілітації учасників АТО та відкриттям реабілітаційних центрів, а попросив його зробити такий крок сам президент, з яким він дружить багато років.

“Це була пропозиція від президента України. Я зустрівся… Звісно, я прийшов, послухав, у нас був діалог, у мене були певні пункти. Я розповів про своє бачення проблеми… Побачив, що є відгук, і пішов приймати рішення”, – розповів кандидат.

Позитивне рішення Вірастюка викликало чималу хвилю негативу у мережі. Хейтери відразу почали прогнозувати йому долю Зеленського. Та новоспечений кандидат поспішив усіх заспокоїти: «Я – патріот України, ніколи не поступався і не поступлюсь своїми життєвими принципами. Я не продався і не ліг під когось… Я – сильний та цілеспрямований. Я – богатир України!»

Поки що кандидат мало працює на окрузі і не поспішає обливати брудом опонентів. Це і не дивно, бо до цього часу Вірастюк був зайнятий іншими справами. Та обіцяє об’їхати кожен населений пункт округу і почути кожного.

Перший свій робочий візит на окрузі політик-новачок жваво анонсував у соцмережах. З численною групою підтримки він навіть побував на відомих Скелях Довбуша. А у коментарі до фото, на якому богатир підкоряє відоме «місце сили» на Прикарпатті, тонко натякнув на те, що перед поставленою метою не можна здаватися.

Марія ЛУТЧИН