Етика Дзену каже, що не потрібно ні до чого ставитись ні погано, ні добре. Потрібно бути тільки спостерігачем, свідком.
Не можу згадати жодного ГЕНІАЛЬНОГО художника гуцула. Гуцули добрі в прикладному. Чи то косіння сіна, чи то розмальовування писанок, чи то гра на дримбі. Мабуть, немає сенсу, живучи в красі гір, рівнятись із Богом у живописному фіксуванні Божого. Гуцули добре відчувають, що намальовані Богом гори, не перевершити копією. Зате фотографія для гуцула, як для аборигена Океанії дзеркальце, – цивілізаційне чудо. Це не від Бога. Це ЗНИЗУ прийшло. Значить це треба спробувати в ґаздівстві. Тому традиція фіксування смерті-похоронів, є абсолютно побутовою. Просто фіксування життя. Просто Дзен.