Бездіяльність соціальних працівників – причина ситуації, яка склалася у сім’ї Шпільчин із села Світанок Рогатинського району. Про це повідомила засновниця БО “Час добра і милосердя” Валерія Кушніренко.

54-річна Світлана Шпільчин не працює. Разом із донькою Богданкою, семикласницею, яка має вади розумового розвитку, мешкає в аварійному будинку, де немає світла, газу і води, повідомляє “Суспільне Карпати”.

Двокімнатний будинок: шибки перекошені, в одній кімнаті обвалюється стеля та руйнується підлога. В іншій, де живуть жінка з дівчинкою, – побілено, ліжка застелені чистими простирадлами.

Волонтери привезли сім’ї холодильник, телевізор, посуд, харчі.  Світлана Шпільчин живе тут з 1981-го року. Каже, що раніше у хаті була вода. Згодом сусід підвів воду з іншого боку, а жінці не вистачило грошей.

“Вода є надворі, на вулиці біля стовпа. Помитися, попрати, то я собі загрію на плиті”, – розповідає Світлана.

Хату опалюють дровами. Привезти їх допомагає подружжя із сусіднього села. Газ відключили у 2018-му році через аварійність будинку. Майже рік тут немає і світла.

“Я включила плитку, духовку на електрику. А потім дитина включила в іншу розетку чайник. І там один проводок відгорів”, – каже жінка.

Світлана розповідає, що при колишньому сільському голові стала підприємцем – документи оформила на його прохання. Вона і зараз значиться керівником приватного підприємства. В 2017-му році проти жінки відкрили провадження за начебто махінації з податками. Але справу закрили через те, що закінчився термін притягнення до відповідальності.

“Він обіцяв мені, що буде допомагати, що він мені купить хату”, – розповідає Світлана.

13-річна Богданка – третя дитина жінки. Ще двоє не проживають з нею. Дівчинка навчається в 7-му класі школи-інтернату в Рогатині через вади розумового розвитку. Попри це, ані діагнозу, ані групи вона не має. Залишається в закладі на 2-3 тижні. Вихідними там вишивають, гуляють на вулиці та ходять до церкви. Дівчина вже має мрію.

“Я хочу закінчити школу. Я хочу піти вчитися на швею, щоб шити”, – ділиться Богдана.

Люди відгукуються про цю сім’ю неоднозначно. Не на камеру кажуть, що Світлана завжди готова допомогти іншим та попрацювати на їхніх подвір’ях. А от в себе навести лад – зась.

Михайло живе через город від жінки. Це він повідомив старосту, що в неї немає світла. Каже, вона завжди готова допомогти.

“От влітку – город посапати, але я їй за це плачу. Тому що їй треба. Звідки вона може взяти копійку? А в мене пенсія є, я можу дати”, – розповідає сусід.

Ярослава Шеремет живе трохи далі вулицею. Каже, Світлану на допомогу не кличе. Дитина, за її словами, до карантину вдома бувала нечасто. Чому жінка не наводить лад у своєму обійсті самостійно, – не розуміє. Мовляв, горить стоїть незораний, а щоб щось мати, потрібно робити.

Староста села Ігор Матвієнко каже, що подвір’я завжди було в такому, а іноді — й гіршому стані. Чоловік написав листа до керівника громади і вже отримав матеріали для під’єднання світла в будинку.  До червня планують переселити жінку в іншу хату.

Сусіди не на камеру розповідають, що жінку вже переселяли до хати через дорогу, а також у сусіднє село Нижня Липиця. За кілька місяців вона їх захарастила, і власники попросили переселитися. 

Волонтерам про сім’ю повідомила небайдужа жінка. Засновниця БФ “Час добра і милосердя” Валерія Кушніренко каже, що вже розпочали роботу з оформлення документів для Богданки.

“В подальшому ми будемо повністю забезпечувати їх тим, що вони будуть потребувати. Наприклад, якщо треба буде оплачувати електроенергію і в мами не буде на це ресурсів, – ми будемо це робити. Якщо це стосуватиметься питання продуктів, побуту – так само ми тримаємо це все під контролем, ми допомагаємо”, – каже волонтерка.

В ефірі “Суспільного” засновниця благодійної організації закликала соціальних працівників, які неспроможні самостійно допомогти потребуючим, звертатися до волонтерів, розповідати про конкретні ситуації, вказувати місця проживання людей, які перебувають за межею бідності.

“Ми маємо приклад того, що про них знали. Були фахівці на місцях, на своїх посадах. Знали, що у них немає світла, що Богданка прийшла додому під час карантину і в дитини (а це грубе порушення прав дитини) немає абсолютно що їсти, що родина сидить взимку без опалення. Оце проблема. Якщо є соціальні працівники, на жаль, вони себе поводять бездіяльно в тому чи іншому випадку”, — сказала Валерія Кушніренко.

Нагадаємо, Ні газу, ні світла: на Прикарпатті сім’я з віддаленого села потребує допомоги