15 червня 2026 року прем’єр Кір Стармер оголосив, що Велика Британія заборонить дітям до 16 років користуватися соцмережами. Заборона стосуватиметься Snapchat, TikTok, YouTube, Instagram, Facebook та X, але не торкнеться YouTube Kids і месенджерів на кшталт WhatsApp та Signal.

Відповідальність несуть платформи, а не діти: компаніям, які не вживуть розумних заходів, щоб не пускати неповнолітніх, загрожують багатомільйонні штрафи. Рішенню передували громадські консультації, на які надійшло 116 тисяч відгуків. Понад 90% респондентів підтримали заборону для дітей до 16, а 83% батьків визнали ризики соцмереж вищими за користь, пише Звістка.

Британія йде далі за інші країни. Окрім самої заборони, уряд планує блокувати можливість незнайомців контактувати з дітьми не лише в соцмережах, а й на ігрових та стрімінгових платформах. Також розглядає нічний «комендантський час» та паузи в нескінченній стрічці для користувачів до 18. 

Ще в лютому 2026-го уряд закрив окрему прогалину щодо штучного інтелекту: Online Safety Act 2023 року покривав платформи, де користувачі обмінюються контентом, але не приватне спілкування з ШІ-чатботами. 

Після скандалу з Grok уряд зобов’язав провайдерів чатботів виконувати ті самі вимоги щодо незаконного контенту. Законопроєкт планують внести до Різдва, а перші норми мають запрацювати навесні 2027 року.

Як світ приймав рішення про заборону

Першою у світі стала Австралія. Закон ухвалили 28 листопада 2024 року, а 10 грудня 2025-го він набув чинності. Під заборону потрапили акаунти неповнолітніх на TikTok, Snapchat, YouTube, Reddit, Instagram, Facebook, Threads, X, Twitch і Kick. Батьки не можуть дати згоду в обхід заборони, а компаніям загрожують штрафи до 49,5 млн австралійських доларів (близько 33 млн доларів США). 

На практиці система працює неідеально: платформи видалили близько 4,7 млн акаунтів, але регулятор eSafety у березні виявив, що 7 із 10 батьків кажуть, що дитина досі має акаунт. Дехто з молодших обманював перевірку віку, домалювавши собі рослинність на обличчі.

Британія цей досвід вивчала. У січні 2026 року уряд оголосив консультації, а опитування «Growing up in the online world» тривало з 2 березня по 26 травня. Був і парламентський опір: Палата лордів у січні підтримала поправку, що фактично забороняла соцмережі дітям до 16. Але 9 березня Палата громад відхилила її — 307 голосів проти 173(107 лейбористів утрималися). Натомість депутати дали держсекретарці з науки Ліз Кендалл повноваження обмежувати доступ дітей до соцмереж, чатботів і VPN без нового первинного закону. Зрештою Children’s Wellbeing and Schools Act 2026 зобов’язав уряд запровадити вікові чи функціональні обмеження для дітей до 16.

Це частина ширшої тенденції. Франція у січні схвалила в Нацзборах закон про обмеження для дітей до 15 (130 голосів проти 21). Іспанія оголосила намір закрити доступ підліткам до 16. А парламент Португалії 12 лютого схвалив у першому читанні законопроєкт, за яким автономний доступ дозволено з 16. Для 13–15 років потрібна згода батьків через цифрову автентифікацію, а дітям до 13 акаунти заборонені. Подібне готують Данія, Греція та Німеччина.

А що в Україні?

В Україні ця тема має додатковий вимір. Верховна Рада вже розглядає відповідні ініціативи, а законодавче рішення про захист дітей в інтернеті очікують протягом 2026 року. Але до звичних аргументів про шкідливий контент і психічне здоров’я тут додаються дві загрози, яких немає в більшості країн зі списку: цілеспрямоване вербування підлітків ворогом і кримінальний грумінг.

Соцмережі як інструмент вербування росією

росія вербує українських підлітків через соцмережі й месенджери, передусім Telegram. За даними речника СБУ Артема Дегтяренка (квітень 2025), близько 22% викритих російських агентів в Україні — неповнолітні. Окрему статистику наводить Financial Times: 21% затриманих за співпрацю з рф у 2025 році — підлітки, а наймолодшому, кого намагалися завербувати, було 11 років. 

Нардеп Ярослав Юрчишин із посиланням на Офіс генпрокурорафіксує: за три роки кількість злочинів проти нацбезпеки за участю неповнолітніх зросла у 43 рази (з трьох випадків у 2022-му до 130 у 2025-му).

Як це виглядає на практиці, показує одеська справа. У червні 2026-го СБУ заочно оголосила підозру співробітнику ГРУ, який через Telegram-канали вербував одеситів віком від 13 до 18 років, обіцяючи гроші за підпали військових авто й залізниці. Самі підпали сталися ще у 2024 році, а зняті кадри росіяни використали як «доказ» проросійського підпілля.

Грумінг як окрема загроза

Друга лінія з війною не пов’язана. На Хмельниччині на початку червня 2026-го поліція затримала 50-річного рецидивіста, який через соцмережі вистежував дівчаток. Йому оголосили підозру за статтею про домагання дитини для сексуальних цілей.

У березні Нацполіція відзвітувала про спецоперацію проти сексуальної експлуатації дітей онлайн. Підозри оголосили 15 особам у чотирьох областях, частину жертв злочинці знаходили саме через месенджери.

Лише від початку 2026 року, за даними поліції, викрито 71 особу за такі злочини. Правова рамка частково є: домагання дитини в інтернеті криміналізували ще 2021 року. Бракує іншого — механізмів, які спрацьовують до злочину, а не після.

Що відомо і що робить держава

Точних даних небагато. За запитом нардепки Юлії Гришиної Дослідницька служба ВР підготувала досьє: кожен четвертий підліток онлайн понад 7 годин на день, близько 80% дітей мають акаунти в соцмережах. Кожна третя стикається з небезпечними ситуаціями, а 60% про це нікому не розповідають. 

Репрезентативного опитування про ставлення українців до заборони поки немає, але молодіжна панель U-Report від ЮНІСЕФ фіксує, що підлітки критичніше оцінюють контент, але все одно стикаються з кібербулінгом і онлайн-злочинами.

У парламенті схиляються радше до балансу, ніж до повної заборони. Юрчишин проводить звичну для цієї дискусії паралель: «Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри». Є й технічні складнощі: через юридичну невизначеність новинні Telegram-канали формально не є медіа й лишаються поза регулюванням, хоча працюють як медіа. А самі соцмережі давно стали частиною життя вже двох поколінь.

Плюси, мінуси та думка фахівців

Що кажуть дослідження

Доказів шкоди накопичилося чимало. За даними Головного хірурга США, підлітки, які проводять у соцмережах понад три години на день, мають подвоєний ризик симптомів депресії й тривоги. Постійне користування пов’язують із незадоволеністю власним тілом, розладами харчової поведінки й заниженою самооцінкою, особливо в дівчат. Має значення й вік: мозок підлітка ще формується, тож великий обсяг контенту може шкодити психічному добробуту, а порушення сну й залежність від реакцій лише посилюють тривожність. Окрема проблема — приватність: діти не завжди розуміють наслідки поширення особистих даних.

Але є й переваги. Соцмережі дають простір для самовираження й творчості. Це й спосіб знаходити однодумців, і саме тут має місце застереження проти заборон. Критики вважають, що заборона соцмереж для дітей може позбавити вразливі групи можливості створювати онлайн-спільноти, а також виштовхнути дітей у менш регульовані простори, де ризику ще більше.

Чому фахівці не можуть дійти згоди

Одні відстоюють сильний зв’язок між соцмережами й кризою підліткового психічного здоров’я (відомий приклад — психолог Джонатан Гайдт, автор книжки «Тривожне покоління») і пропонують відтерміновувати доступ. Інші нагадують, що більшість даних кореляційні.

Дослідник Тімоті Коскі з Університету Сіднея зауважує, що судити про австралійську заборону ще зарано. Адже 4,7 млн закритих акаунтів не дорівнюють кількості реальних дітей, бо в багатьох по кілька акаунтів. Тож поки незрозуміло, чи знижується ризик, чи просто зміщується.

ЮНІСЕФ застерігає ще різкіше: сама лише вікова заборона соцмереж для дітей не вбереже і може дати зворотний ефект, а для ізольованих дітей соцмережі — це доступ до навчання й спілкування.

ЮНІСЕФ Австралії наголошує: ефективніше робити платформи безпечнішими, а не лише відтерміновувати доступ.

В українському контексті фахівці радять не протиставляти заборону й навички, а поєднувати їх. Дитяча психологиня Катерина Гольцберг застерігає, що повна заборона соцмереж для дітей теж має зворотний бік: якщо дитина обійде її й потрапить у пастку, їй буде значно важче зізнатися дорослим. Бо виходить, що її «провина» подвійна, і це підриває довіру в родині. На її думку, відповідальність не варто цілком перекладати на державу та школу. Насамперед треба системно навчати безпечного користування гаджетами самих батьків.

Заборона соцмереж для дітей стала світовим трендом, але єдиної формули немає. Одні країни роблять ставку на заборони, інші — на безпечніші платформи й цифрову грамотність.

Враховуючи, що до загальних ризиків під час війни додається ще й цілеспрямований вплив ворога, Україні доведеться шукати власний баланс.