У її доробку є майже сотня творів на духовну тематику, портрети, ікони, картини тощо.

Жителька села Підлісся Загвіздянської громади Галина Різничук виготовляє ікони та картини з соломи. В руках мисткині прості стебла соломи ніби оживають і створюють мистецтво, що сяє золотом, повідомляє “Галицький кореспондент”.

Допомогти синові

Пані Галина з самого дитинства любила малювати і співати. Але так склалися обставини, що малювання жінка закинула, почала писати мелодії на поезію українських поетів-сучасників, які самостійно виконує під гітару.

Займатися соломкарством прикарпатка почала випадково. Якось її сину в університеті дали завдання підготувати художню роботу у техніці аплікації соломкою. Він таку роботу не дуже любив виконувати, бо хлопець займається іконописанням. Тоді пані Галина взялася допомогти синові. Нарізала стебельця соломки, розпрасувала їх праскою і допомогла синові створити аплікацію. Так усе й почалося.

У свій день народження жінка пішла в Івано-франківський Катедральний собор Святого Воскресіння та попросила Бога змінити її життя. Пані Галина довго й ревно молилася і щиро вірила, що зміни обов’язково будуть.

У приватних колекціях

І ось уже понад 10 років Галина займається виготовленням ікон, картин, зображеннь квітів та тварин виключно соломкою.
“Галицькому кореспонденту” жінка розповіла, що придумала свою власну техніку соломкарства. Це коли і фон, і зображення – все зроблено зі стебел соломки. Мисткиня каже, що “на око” підбирає відтінки стебел і в її руках соломинка відіграє різними переливами. Для неї випрасуване стебло – благодатний матеріал, який по різному блистить, по різному має вигляд. З ним вона може експериментувати до безкінечності. При потребі майстриня підпалює соломку у духовці, фарбує лушпинням цибулі чи відваром кори дуба. Працює без спеціального випалювача. Саме завдяки такій особливій техніці її роботи є унікальними та відрізняються від творів інших майстрів.

За останні роки Галина Різничук представляла свої роботи на Міжнародному фестивалі у Луцьку, де участь взяли учасники із 12 країн світу, але лише четверо майстрів-соломкарів були з Івано-Франківщини. Жінка каже, що переважно тоді у Луцьк з’їхалися майстрині вишивки соломкою. Також її ікони та картини були представлені в обласному краєзнавчому музеї, численних виставках та фестивалях. Є твори прикарпатки і у приватних колекціях як в Україні, так і за кордоном, зокрема в Польщі, Америці, Італії. За словами їх власників, роботи пані Галини мають зцілюючу силу, особливо ікони перед якими моляться віруючі.

Удосконалює аплікацію

“Соломкарство – це давній призабутий вид мистецтва, – говорить Галина Різничук. – Свого часу мене підтримала прикарпатська художниця Ольга Мельник. – Я донині вдячна їй, що повірила в мене і навчила мистецтву соломкарства”.

Для своїх робіт пані Галина використовує соломинки пшениці, вівса, ячменю. Раніше навіть використовувала лушпиння качанів кукурудзи. На запитання скільки робіт у її колекції, жінка відповідає, що ніколи не рахувала. Каже, що результатом її праці у творчому доробку є майже сотня творів на духовну тематику, портрети, ікони, картини тощо. Галина Різничук у постійному пошуку, вона удосконалює техніку аплікація соломкою. Удосконалює прикарпатка й техніку вираження емоцій, як на людських обличчях, так і на лику Господньому.

Мар’яна ЛОКАТИР