Дружина Президента вийшла на широку публіку

Днями перша леді України Марина Порошенко зібрала регіональну пресу з цілої держави. На першу зустріч у такому форматі кликали не всіх, один-два журналісти з регіону. Запросили й «Галицький кореспондент».

Марина Порошенко – дружина п’ятого Президента України Петра Порошенка та мати чотирьох дітей. За освітою лікар-кардіолог, кандидат медичних наук. У 2007 році здобула кваліфікацію «мистецтвознавець-експерт», у 2016-му отримала нагороду Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в категорії «Знакова постать».

Зустріч із дружиною гаранта була призначена у символічному місці – готелі «Україна» на майдані Незалежності. Саме звідти «працювали» снайпери по протестуючих під час Революції гідності, завдяки якій був повалений режим Януковича і на президентський пост піднявся Петро Порошенко.

Захід мав розпочатися о 13-ій годині, організатори просили прийти завчасно, адже слід було пройти певні реєстраційні процедури. Чоловіки у костюмах перевіряли наявність особи у списку, дивилися посвідчення журналіста або паспорт, проводили металошукачами, переглядали сумки, запитували, чи немає бува заборонених предметів. Стільці перекладали кілька разів, щоб усі мали однакові можливості для фото- і відеозйомки, а декого, як у школі, із задніх рядів пересадили на передні.

Марина Порошенко на зустріч прибула вчасно. Непомітно зайшовши у зал, відразу ж розпочала говорити про політичних в’язнів. Одягнена була доволі скромно: у чорному топі із закликом звільнити Олега Сенцова, світлих класичних штанах і чорних туфлях-човниках. Красива, елегантна, без надмірного пафосу, проста, не зарозуміла. Водночас дуже закрита, малоемоційна. Її міміка та жести не виказували емпатію тій частині суспільства, про яку йшлося далі. Слова для промови підбирала повільно, наче вишукуючи їх у власній пам’яті.

Дружина глави держави акцентувала на підтримці полонених Кремля у цілому світі. Мовляв, навіть у тоталітарних країнах, таких, як Росія, люди виходять на вулиці із закликом звільнити українських бранців. Вона також висловила біль щодо вироку журналістові «Укрінформу» Романові Сущенку, засудженому в Росії на 12 років. Щоправда, ім’я його згадала не відразу.

Пані Порошенко обіцяла не складати руки і зробити все можливе, щоб політв’язні повернулися додому. Підкреслила, що бере участь у протокольних зустрічах чоловіка на різних рівнях і питання про звільнення українців – завжди на порядку денному. Запевнила, що застосовуються всі цивілізовані методи, щоб звільнити бранців Кремля. Зрештою, висловила сподівання, що процес зрушить з місця вже найближчим часом. «Я впевнена, що разом з цілим світом ми переможемо», – наголосила вона.

Після цього перейшли до обговорення впровадження інклюзивної освіти в Україні. Це один із основних напрямків діяльності Благодійного фонду Порошенка. Розповідаючи про це, пані Марина почувалася уже більш впевнено, адже інклюзією вона активно займається останніх кілька років.

За її словами, питання підтримує Президент та уряд, відтак це дає впевненість, що діти з особливими освітніми потребами будуть мати все необхідне для здобуття якісної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу. На підтвердження були наведені такі цифри: кількість учнів з особливими освітніми потребами, порівняно з 2016 роком, збільшилася з 4180 до 8170. Кількість шкіл, що підтримали інклюзивне навчання, також суттєво зросла, проте не у всіх регіонах просування реформи відбувається однаково.

«Наступним етапом реформування системи освіти в Україні став етап переходу від системи застарілих радянських ПМПК (психо-медико-педагогічних комісій) до сучасних інклюзивно-ресурсних центрів, які нині працюють за новими, прогресивними європейськими принципами, які нас наближають до стандартів усього цивілізованого світу», – підкреслила пані Порошенко.

За словами першої леді, людина має сприйматися не за її зовнішніми ознаками, а за її внутрішнім “миром” (ймовірно, світом). Важливо з дитинства давати такі можливості, щоб людина змогла себе реалізувати, вважає вона.

Ще один етап зустрічі – про діяльність Українського культурного фонду, в якому Марина Порошенко є головою. До слова, УКФ – це державна установа, створена задля сприяння розвитку національної культури та мистецтва, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір.

Марина Анатоліївна зазначила, що структура запрацювала лише цього року. За півроку вдалося пройти всі юридичні процедури, сформувати наглядову раду і розпочати прийом заявок – творчих проектів. Вона запросила всіх охочих подавати заявки в УКФ для реалізації своїх творчих задумів.

Передостаннім етапом заходу стала презентація «Книги Миру». Актуальність такого проекту пов’язана з тим, що діти живуть під час війни і світ для них поділився на «до» і «після». Мир – це коли вся родина разом, йдеться на сторінках видання. До проекту долучаються представники діаспори, жителі з різних регіонів України.

І остання частина зустрічі – запитання від присутніх. А також запрошення та подарунки. Зокрема, першу леді запросили відвідати бал для дітей-інвалідів на Волині, вона люб’язно прийняла запрошення. А ще Марина Порошенко гарантувала підтримку журналістам у відстоюванні їхніх прав та свобод, адже вона переконана, що у ХХІ столітті не має бути місця насильству й усе можна вирішити мирним шляхом, сівши за стіл переговорів.

P.S. В останній день травня, перебуваючи на «Карпатському форумі», Петро Порошенко зауважив, що Яремче, де відбувалася зустріч, для нього особливе місто, адже там він зустрів свою любов. Це було у далекому 1982 році. Ми не могли оминути увагою таку романтичну подію, тож попросили Марину Порошенко розповісти про ту давню зустріч. Вона зауважила, що на той час вони вже були знайомі, а в Яремче їздили разом на студентські канікули. Там і зародилися почуття…

Ірина ФЕДОЛЯК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!