В Івано-Франківську назріває, без перебільшення, екологічна катастрофа. І якраз у тому місці, де люди мали би відпочивати, – в районі міського озера та великого дачного масиву. Зрештою, звідти і до міського парку та до центру міста недалеко…  Ліквідовувати цю біду, що виникла аж ніяк не сьогодні, чиновники беруться неохоче, шукають «зайвих» три мільйони гривень…

Води струмка з крихівецького лісу течуть попри вулицю Набережну та вливаються в одне з малих озер, яке живить велике міське озеро в Івано-Франківську. Паралельно струмок наповнює річку Млинівку, яка протікає територією садового товариства «За мир», підточує давнє жидівське кладовище та попри колишню шкірфірму перетинає об’їзну дорогу і впадає у Бистрицю Солотвинську. І все б нічого, та через неконтрольований каналізаційний стік фекалії й нечистоти потрапляють і в міське озеро, і в річку одночасно.

Понад півстоліття тому Млинівку прокладали для того, аби воду у міському озері підтримувати на відповідному рівні. Це частина складної системи шлюзів, яка регулює рівень води в головному озері міста.

Колись – може, хтось пам’ятає – одразу за дорожнім кільцем в кінці вулиці Мазепи, по обидва боки від об’їзної були озерця. Нині там захаращена територія. Ліворуч – паркан, за яким щось будують. Праворуч – також загорожа. Щоправда, тамтешню твань засипають сміттям, а паркан, видно, слугує для того, аби зайві очі не бачили звалища, яким зруйнували природне озерце. На тому місці завжди були мочари, тепер їх завалюють сміттям – і це проблема не одного дня. Вона про себе знову нагадала, коли розпочали реконструкцію Набережної.

 

Там, де водилися раки

На сполох почали бити члени садового товариства «За мир». Це товариство заснували в 1957 році, коли в Млинівці ще водилися раки, а вода була чистіша за сльозу. Нині з русла смердить, наче з вигрібної ями. Нечистотами отруєна не лише ріка, а й довколишні озера. Голова товариства Богдан Іванишин запевняє, що з минулого літа Млинівка не лише «дихає» смородом, за водою пливуть і фекалії.

Чоловік пояснює, що за проектом з мікрорайону Бам вздовж цегельного заводу прокладено дощову каналізацію. До неї упродовж років незаконно врізалися із фекальними та промисловими стоками. Ця каналізація перебуває на балансі міста та є частиною стічних мереж. «Шліфовка гранітних пам’ятників, сумнівні виробництва, магазини… Коли прокуратура дала припис, вони кілька витоків забетонували. А те, що роками пливе з будинків, так і буде текти», – каже голова.

Садове товариство «За мир» налічує 925 господарств та займає 55 гектарів, з них 4 га –  єврейський цвинтар. Млинівка перетинає увесь масив і підмиває надгробки. «Один ящик вже видно, річка підмила могилу», – зітхає Богдан Іванишин. З водними проблемами садового товариства він бореться вже не перший рік. Товариство скаржилося в міську раду, інспекцію з благоустрою, прокуратуру, «Водоекотехпром», екологічну службу…

Бухгалтер товариства Марія Гелевська, яка реєструє всю вихідну та вхідну кореспонденцію, відкриває журнал та запевняє, що жодна зі структур відповіді їм не надала. Останнє благання врятувати їх від того, що не тоне і тхне, ще 18 грудня люди адресували голові облради Василеві Скрипничуку. Напередодні прийшла відповідь, в якій повідомляється, що міського голову Віктора Анушкевичуса зобов’язали відреагувати на проблему. Це чи не єдина відповідь, каже жінка, але результат, як завжди, нульовий.

Марія Гелевська з відразою пригадує, який сморід переслідував тамтешніх дачників і перехожих минулого літа. «Йти з боку Мазепи попри старий цегельний завод, мале озеро до нашого товариства було просто неможливо. Коли 86-й автобус не ходив, я просила, аби водій зупинявся біля цегельного заводу, закривала ніс і так крокувала, – згадує жінка. – І уявіть, як там люди живуть!»

Надворі зима, а неприємний запах там стоїть і досі…

 

Справа – труба

Директор комунального підприємства «Водоекотехпром» Микола Саєвич каже, що про проблему чув, але вирішення її – не його прерогатива. Він пояснює, що можна зробити нашвидкуруч, але каже, що вирішити проблему глобально не в змозі. «Ми не займаємося потічками – це одне. А щоб вирішити цю проблему, треба розробити систему зі скиду зайвої води. А каналізація туди не підведена», – говорить Саєвич.

Причин виникнення надзвичайної екологічної ситуації в районі міського озера є декілька, вважає директор департаменту комунального господарства Михайло Смушак. Одна з них та, що чимало мешканців товариства розбудували дачі, там живуть і власну каналізацію вивели у русло Млинівки. Інша – на догляд за річкою та очистку її русла ніколи не виділяли коштів і навіть про це не згадували.

Крім того, підвели старі мережі. Від нечистот, які потрапили в Млинівку, русло загниває та смердить. У 2008 році неочікувано справу врятувала «велика вода». Повінь не лише наробила збитків, але й очистила береги та русла івано-франківських річок.

Загроза, що існує нині, не лише псує життя членам садового товариства «За мир», а й шкодить тисячам іванофранківців, переконаний Смушак.

 

Вода гроші миє

Наразі спеціальна комісія працює над виготовленням проектно-кошторисної документації для проведення робіт з порятунку міських рік. Відтак шукатимуть кошти. Додатково вздовж проблемної ділянки протяжністю 600 метрів вирішили прокласти трубу, щоб нечистоти, які йдуть з Баму, спрямувати у новий колектор. Таким чином, Млинівку та Бистрицю Солотвинську планується звільнити від нечистот. У міському департаменті комунального господарства обіцяють, що до кінця січня проектно-кошторисна документація буде готова.

«Ми проблему виявили, почали досліджувати, створили комісію, яка працює над створенням проекту. Перше – це проблема дощових стоків, які збираються з Баму, друге – потрапляння брудних стоків у Млинівку та Бистрицю Солотвинську. Відповідно, проект складається з кількох частин. Перша – це прочистка русла річки та його поглиблення, друга – переключення дощових стоків у нещодавно збудований колектор на вулиці Набережній», – повідомив Михайло Смушак.

Орієнтовна вартість проекту – понад 3 млн. гривень. Відтак виникає ще одна проблема – його реалізація. Знайти у міському бюджеті «зайвих» три мільйони непросто. Тому в мерії розраховують на те, що ці роботи хоча б частково профінансує обласний фонд охорони навколишнього середовища. «Ми будемо наполягати, щоб фонд профінансував хоча б перший етап реалізації природоохоронного проекту. Чи дадуть гроші, чи ні – поки що не ясно», –  каже головний комунальник облцентру.

Обійтися коштом міського природоохоронного фонду не реально, бо він, за словами Смушака, акумулює не більше 300 тис. гривень. Такий проект для нього – непосильна ноша.

Між тим, голова садового товариства «За мир» амбітним планам комунальників не дуже тішиться. За його словами, якщо просто почистити забруднене русло Млинівки, проект можна здешевити наполовину, якщо відсікти дощову каналізацію і струмок спрямувати в трубу, можна вкластися й у 300 тисяч гривень. А найдешевший вихід із ситуації, на думку Богдана Іванишина, – на засипане сміттям озеро поставити дамбу, зробити очистку, і вода у Млинівці одразу стане іншою. Адже скільки б грошей не кинули на очищення русла, вода і далі омиватиме нечистоти того стихійного смітника.

Хочеться додати, що існує ще одна проблема, яка давно вже перейшла у категорію хронічної, – безгосподарність. Чому «брудні» комунальні справи на поверхню піднімають прості іванофранківці, а відповідні служби та структури, які отримують фінансування, роками їх не помічають, немовби смороду і не було?..

Ірина ТИМЧИШИН

 

До теми:

Упродовж минулого року прокуратура Івано-Франківська неодноразово проводила перевірку на дотримання вимог природоохоронного законодавства на території міської ради.

Встановлено, що в районі вул. Гетьмана Мазепи, 170 розміщено випуск дощового колектора, що перебуває на балансі КП «Івано-Франківськводоекотехпром». Цей дощовий колектор призначений для скидання вод з міського озера, розташованого в зоні житлової забудови вулиць Мазепи-Довженка, а також для скидання дощових вод з території мікрорайону.

Скид здійснюється у канал, що проходить вздовж дамби міського озера та впадає у р.Млинівку. Під час перевірки встановлено, що дно каналу, по якому протікають стічні води, замулене та заросле чагарниковою рослинністю, що, у свою чергу, уповільнює прохідність вод і призводить до вторинного забруднення води.

Крім цього, під час перевірки встановлено, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 15.09.2011 №380-14 затверджено Програму охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківська до 2015 року. Відтак міським бюджетом передбачено кошти у сумі 5 млн. 984,5 тис. грн. на розширення та реконструкцію міських очисних споруд, зменшення накопичення відходів в мулових картах, проведення реконструкції по вул.Мазепи, в т.ч. будівництва дощового колектора від русла р.Млинівки до р.Бистриці Солотвинської. Однак будь-які кошти на вказані цілі з міського бюджету не виділялись.

 

6 червня та 5 вересня минулого року голові міської ради прокуратурою міста внесено подання на усунення виявлених порушень. За результатом розгляду вказаних документів реагування, дві посадові особи притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

 

Читайте також:

Екологія в тарілці

Найкомфортніша зона екологічного лиха

Екологічне лихо стає реальністю: Домбровський кар’єр може раптово затопити

У Коломиї п’ють помиї?