Мототрек: шум чи користь?

шканці Галича вимагають від міської влади скасувати дозвіл на виділення земельної ділянки для мототреку. Він облаштований на горі, за якихось 150-200 метрів від будинків, і люди скаржаться на шум. Натомість мотоциклісти та влада запевняють, що іншого місця для треку немає, а місту від цього – тільки користь.

Люди налаштовані рішуче

Галичанин Олег Савчук розповідає, що міська рада дала дозвіл на облаштування мототреку і виділила земельну ділянку в урочищі «Залісєнє» без будь-яких обговорень з громадськістю. Найбільша ж біда в тому, що траси розміщені на горі на відстані 150-200 м від будинків та лікарні, тому рев мотоциклів чути дуже добре.

Спершу люди не знали, що в жовтні 2016 р. міська рада виділила громадській організації «Спортивний клуб «Максим» землю під облаштування мототреку. Дізналися про це лише в березні, коли почули ревіння моторів. «Раніше був підприємець, який орендував там майже гектар землі і перешкоджав спорудженню трас. Тому міська рада розірвала з ним договір, навіть не попередивши, і віддала все урочище без зазначення площі під мототрек», – зазначає Савчук.

З відповіді на запит до міськради, чоловік зробив висновок, що спортивний клуб не має жодного дозволу на зняття родючого шару. Коли він попросив надіслати йому кадастровий номер земельної ділянки, копію правовстановлюючого документа на неї, рішення міськради про надання дозволу на розробку робочого проекту землеустрою, копію агрохімічного паспорта, матеріали ґрунтових обстежень та копію наказу про призначення особи, відповідальної за  зняття та перенесення ґрунту, то міськрада надала відповіді тільки на два запитання. Мовляв, рештою інформації вона не володіє.

«Оскільки міська рада є власником цієї комунальної землі, то вона повинна була отримати всю інформацію і тільки після цього надавати дозвіл. Роботи зроблені без відповідних документів», – наголошує Савчук.

18579138_1312153812196123_1007280990_n

Чи не найбільше від мототреку страждають люди, які мешкають на вул. Ніни Вівчаренко, що пролягає під горою, та Галицька центральна районна лікарня. Галичанин вважає, що траси розташовані занадто близько до житлових будинків і лікарні. «Коли їздять мотоцикли, люди не можуть вкласти дітей спати навіть при закритих вікнах. А в лікарні це взагалі жах. Більшість палат виходять вікнами на бік мототреку. Як правило, реанімацію розміщують на верхніх поверхах, щоб були тиша та спокій, а тепер як їм там, ближче до Бога, коли вони напряму чують реви мотоциклів?! – обурюється чоловік. – Жителі верхніх поверхів, коли немає листя на деревах, бачать, як вони там їздять, бо відстань дуже мала».

Олег Савчук скаржиться, що мотоциклісти їздять там, як тільки випадає нагода. Зазвичай десь з 17.00 до 20.00, незважаючи на вихідні та свята. Відтак люди зорганізувалися та створили ініціативну групу, яку він представляє. Зібрано вже понад 150 підписів, аби винести на сесію міськради 25 травня, питання про скасування рішення про виділення земельної ділянки під мототрек. Підтримала їхню ініціативу і громадська рада при райдержадміністрації, яка звернулася до міської влади з відповідним листом.

«У Галичі немає багато людей, які спроможні займатися таким видом спорту. Тому раціональність розвитку тут мотокросу відсутня. Якщо в інших містах (наприклад, у Коломиї, Тисмениці, Рогатині чи Тернополі) відстань від мототреків до будинків мінімум півкілометра, то тут лиш 200 метрів», – підкреслює Савчук. Він вважає, що міський голова та землевпорядник діють спільно з мотоциклістами та мають з того якийсь зиск. Бо ж як ще можна пояснити те, що вони віддали в безоплатне користування майже 3 га землі в той час, коли земля дорога і бюджет міста бідний?

«На вулиці Ніни Вівчаренко вистачає шуму від машин, які їздять до лікарні. Я повністю підтримую Олега Савчука, бо це моя вулиця, тому хочу, щоб рідні жили спокійно. Моя бабуся і так хворіє на серце, а через цей шум неможливо навіть відкрити вікно. Якщо комусь так подобається шум моторів і сморід, нехай влаштовують у себе на городі змагання та будують захисні шумові бар’єри і все інше», – додає Марта Костецька.

Пошумить і перестане

Учасник спортивного клубу «Максим» Володимир Лобур розповідає, що для облаштування мототреку проробили величезну роботу, всі учасники скинулися грішми. Вже витратили 200 тисяч і планують ще обладнати траси освітленням, поливом, підсипати заїзд щебенем тощо. На це піде ще близько 100 тисяч.

Окрім того, він стверджує, що під час тренування санепідемстанція робила заміри шуму і встановила, що вони в межах норми. «Знаєте, як у нас в Україні є. Було тут пусте поле і сміття. А як тільки почали щось робити, то зразу комусь це починає шкодити. Це ж не побудував хтось собі тут хату, це все робиться заради спорту», – переконує він.

Чоловік нарікає, що раніше було більше підтримки на державному рівні для розвитку мотокросу, а тепер про це дбають самі мотоциклісти. У спортивному клубі «Максим» є 8-10 активних учасників, які брали участь в облаштуванні трас.

«Раніше орендар мав тут частину поля, але він погодився віддати її нам, а ми йому дали в іншому місці. Я не розумію, кому це заважає. Думаю, що ті труби від Бурштинської ТЕС більше шкодять, ніж цей звук. Ми ж не кожного дня тут їздимо, а два-три рази на тиждень. Восени будуть проводитись змагання. Якби тут був якийсь притон, то було б краще?!» – обурюється пан Володимир.

За його словами, ділянку під мотокрос обрали тут не для того, аби нашкодити людям, а просто більше не було вільної. Навпаки, їм було б легше облаштовувати траси на рівному місці, а не тут.

Лобур нарікає, що в області мало місць для того, аби займатися мотокросом. Найближчі – у Тисмениці, Рогатині та Коломиї. Причому, каже, в Тисмениці мототрек розташований взагалі на забороненому місці, бо там проходить газова труба. Та незважаючи на це, там проводяться і тренування, і чемпіонати України. Бо інших місць для мототреку там немає.

18601588_1312153768862794_257271396_n

«Ми намагаємось розвивати мотоспорт, але замість того, щоб допомагати, нам ще заважають», – зітхає Володимир Лобур.

Він каже, що мотоспорт – дуже дорогий. Він вже шість років тренує сина (починали, коли малому було тільки сім), і на рік на це йде приблизно 20 тисяч доларів. А для того, щоб обладнати бус, треба ще 12-15 тис. доларів.

Ще один учасник спортклубу Любомир Кільчинський зазначає, що треба було скаржитись, коли тут було повно сміття, а не тепер. Мовляв, це все робиться для міста. Траса зроблена на дуже високому рівні, тому на тренування чи змагання приїжджатиме багато туристів. Відповідно, вони зупинятимуться в готелях, харчуватимуться в кафе та будуть приносити Галичу прибуток.

«Місто буде прославлятися. Всі будуть знати, що в Галичі проходять змагання з мотокросу. З цього місту буде тільки користь. Ну, шумить трохи, але моя бабця живе коло аеропорту. То що, їй не шумить? Людям біля залізниці також шумить, але ж вони її не переносять. Я не заперечую, від мотоциклів є шум.  Але коли вночі проїжджає поїзд, то шум більший», – підкреслює він.

Окрім того, Кільчинський запевняє, що учасники спортклубу готові йти на компроміси з людьми, але люди не хочуть. Наприклад, вони згідні поставити внизу шумоізолюючий паркан. Готові навіть поступитися територією за умови, якщо їм облаштують новий мототрек в іншому місці.

«До цього ми займалися в Тисмениці, їздили по Україні, а як з’явилася можливість облаштувати трасу тут, то чого не зробити? У Чернівцях, наприклад, траса взагалі стоїть майже в центрі, коло будинків. До пана Савчука приєднався навіть не один відсоток населення Галича. Ну, пошумить трошки і перестане. Ми ж займаємося тільки два рази на тиждень», – додає він.

У межах норми

Міський голова Галича Орест Трачик розповідає, що він колись виступав на автомобільних гонках за Західну Україну, є кандидатом у майстри спорту, тому абсолютно підтримує ідею створення в місті мототреку. Каже, що до міської ради звернулася ГО «Спортивний клуб «Максим», депутати розглянули звернення і вирішили виділити земельну ділянку. Тому йому неприємно, коли кажуть, що він це лобіював.

За словами мера, колись ця земля належала цегельні, й частину її орендував підприємець. Втім він тільки раз на ній щось посіяв і землю занедбав. Ба більше, належних документів на її оренду так і не оформив. До того ж, за цільовим призначенням ці землі належать до промисловості.

«16 травня на мототреку були тренування. На них прийшло подивитись багато людей, і більшість були у захваті. Я розумію, що є шум, однак це відбувається раз на тиждень. Але в нас є стадіон, де люди шумлять, попри дорогу також шум, – продовжує він. – Дуже приємно, що подивитись на тренування приходять багато дітей. Вони з таким захватом за цим спостерігають. Замість того, щоб йти на замок і пиво пити, діти йдуть на мототрек. Можливо, хтось колись також спробує кататись».

Пан Орест стверджує, що під мототрек виділили ділянку на горі тільки тому, що вільних більше немає. Мовляв, Галич – маленьке місто і землі є небагато. Мер зауважує, що цих 2-3 га під мототрек виділили спортивному клубу для користування без зазначення часу. Тобто якщо колись буде краща пропозиція щодо її використання, то ділянку заберуть.

Також міський голова демонструє протокол досліджень шумонавантаження та інфразвуку, який проводив Рогатинський міжрайонний відділ Івано-Франківського обласного лабораторного центру 3 квітня. Заміри здійснювали в декількох місцях: на вул. Ніни Вівчаренко, біля дитячого майданчика, аптеки та лікарні. У висновку  вказано, що рівень шуму в цих місцях у межах норми.

Мер переконаний, що мототрек буде сприяти розвитку міста, адже за технічними характеристиками зроблений на всеукраїнському рівні. Наприклад, туристи, які приїдуть у місто на змагання, захочуть десь жити, харчуватись, і це сприятиме розвитку інфраструктури. «В Галичі є на що подивитися, тому туристи можуть тут затриматись на довше. Я не кажу, що мототрек – це дуже велика перспектива для Галича, але вона все одно потрібна», – підкреслює він.

Разом з тим Орест Трачик стверджує, що на компроміс з обуреними мешканцями міська влада йти не буде. Мовляв, у Галичі проживає близько 7 тис. осіб, а підписалися проти мототреку лише 150. «Тут питання може вирішити тільки суд. Якщо він заборонить, то ми скасуємо рішення. Але я за те, щоб мототрек був», – резюмує мер.

Наталя ДЕРКЕВИЧ