– у християн східного обряду сьогодні Страстна п’ятниця – найбільш скорботний день у році.

У п’ятницю перед Пасхою розіп’яли Ісуса Христа. Цього дня люди згадують страждання й смерть Ісуса Христа і дотримуються суворого посту.

Священнослужителі вдягають найтемніший одяг і не правлять божественну літургію, лише Вечірню з винесенням Плащаниці.

Взагалі цього дня люди обід не готували. Жінкам не можна у Страсну п’ятницю прибирати, шити, а чоловікам – тесати, рубати. Також не можна співати.

У Страсну П’ятницю в церквах поклоняються плащаниці – великому, на весь зріст, зображенню тіла Христа в тому вигляді, у якому Його зняли з хреста. Плащаницю виносять на середину храму, залишають там серед білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні плачі.

Цього дня літургії немає, але о першій (в інших храмах пізніше) годині дня відбувається служба, під час якої люди в храмі співпереживають смерті Христа, служиться вечірня з винесенням Плащаниці.

 

Й. Гайдн. Сім слів Спасителя на хресті

 

 – сьогодні Міжнародний день руху опору

Цей день присвячений всім, хто протидіяв фашистам під час Другої світової війни на теренах, окупованих військами Третього рейху.

Рух опору організували за участю жителів окупованих територій, що протистояли німецьким військам і відрізнялося різноманіттям форм боротьби проти окупантів.

Найпоширенішими були антифашистська агітація і пропаганда, видання підпільної літератури, страйки, диверсії й саботаж на транспорті та на підприємствах, що випускали продукцію для окупантів, збройні напади для знищення зрадників і представників окупаційної адміністрації, збір розвідувальних даних для армій антифашистської коаліції, партизанська війна. Вищою формою руху опору було всенародне збройне повстання.

9 квітня 2015 року Верховна Рада України заборонила пропаганду комуністичного та нацистського режимів в Україні.

ПОДІЇ:

–10 квітня 1913 р. – у Станиславові на шевченківському концерті виступав хор «Бояна» під керівництвом В.Безкоровайного і за участю піаністок С. Мішкевич, М. Гузаревої. За повідомленням тогочасної преси, «…промовляв Сологуб. Д.Вітовський декламував «Сон». Тенорове соло виконав Бобик, а басове – Клаповущак. Грав військовий оркестр. Після концерту в «Руській Бесіді» відбувся комерс» (святкова забава).

В. Безкоровайний

– 10 квітня 1921 р., Станиславів – відновлено діяльність секції Української студентської спілки.

– 10 квітня 1926 р. – учительський колектив і молодь дівочої гімназії Українського педагогічного товариства влаштували у Станиславові в залі «Української Бесіди» святковий вечір на відзначення 65-х роковин смерті Тараса Шевченка. З промовою про поета виступила учениця 7 кл. Ольга Волощук. Мелодекламацію «Минають дні» виконали учениці 7 кл. Віра Люсгіг і Ольга Павлюк. Хор під керівництвом професора Ілярія Козака виконав «Заповіт» Стеценка, «Сон» Левицького, «Вітер з гаєм розмовляє» Кохановського, «Дві хмароньки», «Марусенька» Ярославенка та інші твори.

– 10 квітня 1987 р., Івано-Франківськ – повідомлялось, що на комплексі з виробництва олефінів калуського об’єднання «Хлорвініл» одержано перші сотні тонн основного продукту – етилену, який тут же відправили на сусіднє виробництво вінілхлориду. Введення в дію першої черги цього комплексу – нова сторінка в історії олефінової програми, розробленої з Угорською Народною Республікою. Значну частину продукції з Прикарпаття з етиленопроводу поставлятимуть в УНР на переробку на Тіссайському комбінаті.

– 10 квітня  1990 р. – перша сесія обласної Ради народних депутатів, головою якої обрали М. Яковину, прийняла рішення про встановлення українського національного прапора над будівлями рад по всій області.

ІМЕНИНИ: Євстратій, Іларіон, Степан, Іван

ПАМ’ЯТАЄМО:

– 10 квітня 1915 р. – в окупованому російськими військами Львові помер Володимир Шухевич (народився 1850 р. у с. Тишківцях Городенківського повіту). Від 1887 р. – професор наук природничих при школі реальній у Львові, довголітній голова товариства «Руська бесіда» у Львові, голова Музичного товариства ім. Лисенка, член головного виділу «Просвіти» та Українського товариства педагогічного, дійсний член НТШ, заступник голови Комітету будівництва українського театру у Львові, етнограф (автор 4-томової праці «Гуцульщина»).

 

– 10 квітня 2010 р.  – під час заходу на посадку в аеропорту Смоленська (Росія) в умовах поганої видимості розбився літак Президента Польщі Леха Качинського Ту-154 М. На борту були глава держави, його дружина Марія, багато високопосадовців, громадських діячів, представників духовенства Республіки Польща, які летіли на відзначення роковин Катинської трагедії.
Загинуло 96 осіб, включно з сімома членами екіпажу.

«Брат загиблого президента Польщі та колишній прем’єр-міністр Ярослав Качинський спростує версію про «нещасний випадок». Він, опираючись на факти, стверджує, що диспетчери аеропорту Смоленська дезінформували пілотів польського літака. Він також наголосив на дивних подіях, які передували вильоту літака, а саме – телефонний дзвінок прем’єра Росії Володимира Путіна прем’єру Польщі Дональду Туску, щоб той відмовився від участі у польоті і залишився у Варшаві. Ярослав Качинський також звинувачує російську сторону в утриманні та неоголошенні технічних подробиць катастрофи. За його словами, багато інших «випадковостей» дають привід сумніватися в тому, що це був «суто технічний інцидент»(ridna.ua).

 

ЦІКАВО:

– 10 квітня 1912 р. – англійський лайнер «Титанік» вийшов у своє перше й останнє плавання

                                          Підготували Наталія Храбатин та Галина Максим’юк

 

 

Читайте також:

Цей день в історії Прикарпаття: 1 квітня, 2 квітня, 3 квітня, 4 квітня, 5 квітня, 6 квітня, 7 квітня, 8 квітня, 9 квітня

Цей день в історії Прикарпаття. Січень, Лютий, Березень

10.04.2015