Як змусити міську владу врахувати громадський інтерес при скандальній забудові на Макогона

Епопея з нагинанням громади міста нею ж обраною міською владою через будівництво безпрецедентної кількості житла на території Харчосмакової фабрики продовжується. Незважаючи на те, що питання містобудівної документації та земельні рішення міської ради оскаржуються прокуратурою в судах, забудівельна сверблячка надихнула міську раду 20 червня знову дати дозвіл на розробку детального плану території (ДПТ) в межах вулиць Крайківського-Макогона-Промислова.

Містяни з острахом очікують чергових маніпуляцій від головного архітектура міста Дмитра Нижника з нібито «врахуванням» громадського інтересу. І такі очікування не безпідставні, адже в коментарях до статті «Скандальна забудова: спроба №2» в тижневику «Галицький кореспондент» в.о. директора Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Орест Кошик заявив, що пропозиції громадськості до ДПТ мають нібито «тільки дорадчий» голос.

Чиновник або відверто маніпулює, або видає бажане для себе за дійсне, а скоріше за все, і перше, і друге. Процедуру врахування громадського інтересу при розробці містобудівної документації останніх 6 років визначає Постанова КМУ №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні». У ч. 9 цього Порядку чітко визначено, що пропозиції від громадськості подаються у письмовій формі із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, з особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. При цьому у разі, якщо Департамент відмовляє у врахуванні пропозиції від громадськості, він зобов’язаний обґрунтувати причину відмови, згідно з другим абзацом ч. 11 Постанови КМУ.

А у разі, якщо мають місце спірні питання, а щодо розробки проекту ДПТ мікрорайону в межах вулиць Крайківського-Макогона-Промислова вони точно будуть, між замовником (Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини), розробником (ТОВ «Івано-Франківська дорожня служба») та письмовими пропозиціями від громадськості міська рада зобов’язана утворити спеціальну погоджувальну комісію, згідно з третім абзацом ч. 11 Порядку.

Важливо, що згідно з ч. 13 згаданої Постанови КМУ №555, кількість представників громадськості у погоджувальній комісії повинна становити не менше 50 і не більше 70 відсотків від загальної кількості членів комісії, з них не менше 30 відсотків – представників всеукраїнських громадських організацій та професійних об’єднань. Уповноваженні представники громадськості обираються на громадських слуханнях, де і мають презентувати проект детального плану території. Тут ключове питання, хто ж буде представниками громадськості, адже кількість членів погоджувальної комісії повинна складати не менше 25 та не більше 55. І вже тоді комісія публічно у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій.

Що робити активним громадянам, які хочуть, щоб врахували їхні пропозиції при розробці багатостраждального ДПТ, з одного боку, а з іншого – щоб зменшити ймовірність професійного шулерства з боку міської влади?

  1. Готувати письмові пропозиції до проекту ДПТ на основі ДБН, правил та стандартів. Враховуючи, який жах пропонували в минулому проекті ДПТ по вулицях Макогона, треба перевірити, які ж правила та норми замовники порушать цього разу щодо озеленення, соціальної інфраструктури, навантаження на транспортну мережу та ін.
  2. Прийти на громадські слухання і вимагати утворення погоджувальної комісії та пропонувати до складу комісії громадян з високим рівнем довіри та з тих, які хоч трохи розуміють ситуацію з забудовою мікрорайону. І контролювати, щоб міська влада не включила в комісію недоброчесних індивідів-фанатів забудови міста.
  3. Контролювати, щоб міська влада, зокрема скандально відомий головний архітектор міста Дмитро Нижник, не порушували разом з депутатами процедури підготовки, розгляду та затвердження містобудівного документа. Наприклад, строки і повноту оприлюднення проекту рішення сесії ради. А у разі порушення звертатись до суду та до правоохоронних органів.

Політики та чиновники, як би дивно це не звучало, бояться людей, а найбільше бояться тих, хто озброєний знаннями про свої права і їхні обов’язки. Тому треба озброюватись знаннями та конструктивними пропозиціями і йти воювати з службовцями-шулерами та політиками-корупціонерами.

 

Тарас СЛУЧИК