Попри свій юний вік, хлопчик вже більше двох років волонтерить.
Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на сторінку ГО “Громадська ініціатива Галичини”.
Хлопець волонтерить у благодійному проєкті для Онкогематологічного відділення ІФ ОДКЛ, а також з власної ініціативи для допомоги ЗСУ.
На свій день народження Максим мав мету зібрати 10 000 грн для військових. Йому вдалося зібрати 13 700 грн.
Разом з мамою хлопчик приніс гроші громадській організації “Громадська ініціатива Галичини”, щоб долучити до збору на дрони Mavic.
В організації зазначають, що Максим вже не вперше донатить і намагається завжди допомагати військовим.
“Ти – гідний приклад не лише для однолітків, але й багатьох дорослих. Нам дуже шкода, що в такому юному віці ти збираєш гроші не на цікаві іграшки чи ґаджети для ігор та розваг, а на ґаджети для ЗСУ”, – йдеться в дописі.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи