Як ти обираєш собі взуття? Чи враховуєш його комфортність і зручність? Чи дивишся на ціну? Чи важливий для тебе вигляд? І це не обов’язково взуття, це може бути будь-яка важлива, дорога покупка. Зазвичай ми готуємося до важливих придбань, наперед продумуючи їх, і порівнюємо варіанти з тим, чого насправді хочемо. А коли всі наші вимоги дотримані, ми відчуваємо момент усвідомлення: “Ось воно. Моє!” Такий підхід у виборі необхідного зазвичай винагороджується тим, що ми користуємося надбанням з великим задоволенням.

А чи задумувались Ви про те, як обираєте свого партнера? Правда, абсурдна думка? Тим не менше, вона має сенс, і я Вам це зараз поясню.
Серед своїх знайомих я провела невеличке опитування у Фейсбуці, яке показало, що багато хто ставиться до вибору партнера відповідально і має щодо нього\неї свої очікування.

Хтось суто прагматично хоче допомоги і підтримки, хтось – відчуття захисту, а хтось дає партнеру повну волю і просто готовий насолоджуватися з ним\нею життям.

Наші потреби – це суб’єктивний вибір кожного, а отже, немає єдиних для всіх “правил підбору другої половинки”. Але і питання ж не в цьому. А питання от у чому: “Чи справді ми знаємо, чого хочемо, і чи відповідає зроблений нами вибір бажаному?”

За статистикою, Україна займає перше місце в Європі за кількістю розірваних шлюбів. А якщо взяти до уваги цивільні шлюби, то це 61% розлучень!

Кількість офіційно розірваних шлюбів в Україні зросла майже удвічі протягом 2018 року. Про це 26 березня повідомили у відділі прес-служби Управління інформаційної політики Міністерства юстиції України у відповідь на запит УНН.

Протягом 2018 року було зареєстровано 53 861 розірваний шлюб, у той час як у 2017 році їх було 33 169.

Лякають цифри недарма. Інститут сім’ї в Україні працює доволі слабо (якщо не сказати “взагалі не працює”). У нас відсутнє психологічне виховання та адаптація людини в соціумі. Люди не знають себе, не розуміють своїх бажань та емоцій, важко комунікують з іншими. А в результаті замикаються в собі і, хоч і мають сім’ю, почувають себе самотніми.

Питанням сімейного виховання займаються переважно самі сім’ї на власному прикладі (і здебільшого не найкращому) та релігійні організації. Але погодьтесь, рідко хто насправді знає, що таке сім’я, і може чітко дати визначення, якою бачить її для себе.  Формування сім’ї виглядає більше, як російська рулетка: «пощастить – не пощастить».

У таких умовах кожна доросла людина має запитати саму себе: “А чого ж я насправді хочу від стосунків? І що готова\готовий дати натомість?”
Стосунки – це, в першу чергу, взаємодія двох людей. Сюди входить спільне проживання і радості, і важких моментів, і звичайного, буденного дня, коли нічого не відбувається.

Якою має бути для Вас людина, з якою Ви б могли і хотіли проживати все це?

Часто, впадаючи у свої мрії і фантазії, ми здатні ідеалізувати тих, кого обираємо, а потім розчаровуватися. Або коли відчуваємо тиск з боку рідних, втікаємо у перші-ліпші стосунки – “тільки аби мама чи тато не діставали”. Але пам’ятайте, мама з татом поговорять і далі будуть жити своїм життям. А Ви – залишитесь у Вашому. І будете Ви там щасливі чи ні – вибір за Вами.

Щоб не грати в російську рулетку, партнера потрібно обирати, як дуже дорогу і потрібну пару взуття, щоб при кінцевому виборі було відчуття “О! Моє!” Тоді, може, статистика покаже зовсім інші цифри.

Євгенія КАРТУШОВА