Світлина в нашому хостелі нагадала мені про перші дні знайомства з Івано-Франківськом. Ще тоді Тарас Прохасько звернув нашу увагу на те, що це місто ніби розходиться колами, як вода від кинутого в неї каменя. Дивно було уявляти, гуляючи парком Міцкевича, що кілька століть тому Станиславів закінчувався саме на цьому місці. А тепер це одна з центральних площ, за кількасот метрів вже починається Вічевий майдан, з іншого боку – площа Ринок. Докладніше >>
Очевидно, любов
Пробивайся, вибивайся – Ти побачиш прекрасний світ! Олег Лишега Докладніше >>
Архітектура пам’яті
Якась невід’ємна потреба відчувати близьку присутність великої води. Знати, що десь за високими будинками протікає річка, чути відлуння її течії у своїх снах, уявляти вигини русла і колір води. А невдовзі таки прийти до неї і побачити на власні очі те, що ховається між берегів, зловити відображення і тіні, які весь час пориваються зірватися з місця, але все-таки залишаються. Докладніше >>
Деркачова Ольга 
Рязанцева Яна 
Магда Євген 
Волошин Тарас