Бабуся-гордість: 93-річна прикарпатка досі вишиває та засаджує город (ФОТО)

  • У 2006 році День вишиванки започаткували студенти в Чернівцях. З того часу все більше людей щороку одягає в цей день вишивані сорочки, а від початку війни з Україною вдягають вишиванки й інші країни світу, їх лідери та високопосадовці, повідомляє “Галицький кореспондент”.

    Все про вишивку добре знає 93-річна Павлівна Жолобак з села Креховичі Брошнів-Осадської громади. Жінка каже, що ще у вісім років навчилася вишивати хрестиком, і з того часу не розлучається з голкою та кольоровими нитками. Кількість вишитих сорочок та рушників не пам’ятає, але їх точно понад сотню. Прикарпатка вишила всій своїй родині вишиванки – чотирьом синам, десятьом онукам, п’ятнадцятьом правнукам та двом праправнукам. Декому з них бабуся навіть вишивала весільні рушники. А ще подарувала вишитий фелон та хоругви до церковці.

    Бабуся Павлівна радіє, що в родині незабаром народиться 16-й правнук, тому просить в Бога ласки та сили, щоб і новонародженому подарувати вишиванку.

    А вишиває довгожителька дотепер без окулярів. На вишивання сорочки витрачає два тижні. Каже, що зір має добрий, лише трохи слух підводить, недочуває. Запевняє, на життя ніколи не жалілася, провела свої роки в фізичній праці і любові до Всевишнього.

    Щонеділі Павлівна Жолобак відвідує місцеву церкву, а після відправи ліпить вареники для своєї родини.

    “Хрестик за хрестиком кладу на полотно, – розповідає Павлівна Жолобак. – Узори раніше шукала по журналах, а зараз і сама можу придумати. Тішуся, що вишивані речі тепер знову в моді, бо ми не маємо права забути своє коріння. А вишиванка, то як бронежилет нашої незалежної України”.

    В Креховичах бабу Павліну знають усі. Цієї весни прикарпатка самотужки засадила город: тепер там росте картопля, часник, морква та інша городина.

  • “Наша бабуся – то наша гордість, – розповіла онучка Ірина Стронговська. – Все життя вона присвятила нашій великій родині. Вона кожного намагалася виховати у любові до ближнього та з вірою у Всевишнього. Вишиванки нашої бабусі – то для кожного в родині оберіг. Саме в ці сорочки вона вклала всю свою доброту, терпіння та любов”.

    Мар’яна ЛОКАТИР

    Читайте також: У середмісті Франківська пам’ятник одягнули у вишиванки

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!