Тонка стежка вилася поміж сухостоєм до ставу. Обабіч неї сірими хвилями кульбучилися торішні трави, вкриті срібною памороззю. Далі вона губилася десь в сухих очеретах, поміж голих тремтливих верб. Тоді гадючиною стрімко злітала в долинку, оббігала чагарник, на якому теплилися перші котики, дерлася догори крутим схилом, а далі знову летіла додолу, ген у яр, де плюскотів повноводий весняний струмок. Докладніше >>
От-от усе стихне. І настане день тиші. Подумати про те, що ми знову не змінилися: пересварилися, перефейсбучилися, а віз і далі там. Ми кричимо про брудні передвибори, забуваючи про свою причетність до нього… А кандидати сидять собі тихо у передвиборних списках, байдужі до наших жабомишодраківок. Ми жваво обговорюємо не тільки їх, а й молодь, яка ніяк нам, дорослим та гіперрозумним, не може догодити. Не ходила на вибори – зле, вирішила піти – теж зле, бо ж вона, мовляв, не проголосує так, як ми хочемо. Докладніше >>
Для журналістів у роботі важливе спілкування. А ще важливо, щоб нам не забороняли робити те, що дозволено. Наприклад, не виганяли із судів. Саме тому недавно, коли мене «попросили» не заходити у залу суду, я сприйняла це прохання не надто ввічливо. Відтак мене охопило величезне бажання познайомитися із адвокатом (я не маю права називати імен, тому він буде Хуан), який подав таке клопотання, і зрозуміти, чому особисто я стала поперек горла незнайомому чоловікові, який просить суд не допускати мене на засідання. Докладніше >>
“Кандидат у президенти України, нардеп з Коломиї Юрій Володимирович Тимошенко пояснив, як на бігбордах України з’явилася його скандальна агітація, підписана абревіатурою Ю.В. Тимошенко… На бігбордах Ю.В. Тимошенко обіцяє залишити ринкову ціну на газ, запровадити обов’язкову мобілізацію та візовий режим з Росією. Докладніше >>
Є одна така цікава річ, яка переслідує нас все життя. Від цього залежить, яким воно буде, й не важливо, приймаємо ми цей факт чи ні. Це рідко дається нам легко й у деяких випадках може справедливо вважатися одним із найбільших подвигів людини. Мова йде про вибір. Докладніше >>
Чергую у приймальному покої. Приходить дівчинка-підліток з мамою. Обидві у великій паніці. Дівчинка, переодягаючись, виявила, що у неї сині ноги. Почуває себе нормально, але думає, що серйозно хвора. Діагноз мені зрозумілий з першого погляду, проте вирішую перевірити старшого лікаря. Та починає вигадувати рідкісні захворювання і пропонує серйозне обстеження з госпіталізацією. Докладніше >>
“В ході наради мер Руслан Марцінків заявив, що так, як ходить керівник апарату МВК Ігор Шевчук, на роботу приходити не можна. Останній одягнув сорочку та светр… «В светрі не можна ходити. Вже кажуть, що ми скоро в шортах будемо ходити. Ми коли були у Верховній Раді, теж не любили костюми, але прийшов лідер партії, Тягнибок, і сказав, шо треба в галстуках ходити. І одягали. Можна прийти в джинсах, теоретично, але шоб піджак був», – каже мер. Докладніше >>
Згадав історію, почуту в одному з сіл Київської області. Там живе такий маленький кремезний мужичок. Не говорить, а булькає, нічого не розбереш. Прізвисько у нього Гімнаст. Заробив він його ще молодим, коли якось з друзями вирішив получку відзначити. Щоб далеко не ходити, сіли в кабіні КрАЗа, який стояв перед колгоспною конторою. Уже вечоріло, тому не побоялися, що їх помітять. Після другої Гімнастові, який тоді був ще просто Толею, захотілося «сходити по-великому». Докладніше >>
“За відмову балотуватися у Президенти народному депутату Юрію Тимошенку пропонували хабар двоє громадян України, один з яких – голова однієї з політичних партій… Затриманим на спробі дати хабар Тимошенку є голова “Партії захисників України” Тарас Костанчук. …кандидат у президенти України Юрій Тимошенко розповів, що його намагалися підкупити 13 разів, щоб він зняв свою кандидатуру з виборів. Докладніше >>
80-ті роки минулого століття. Військова академія в одному великому місті. Учні нашого курсу – самі офіцери не нижче капітана. Воістину окраса потоку – пара страшних нехлюїв, професіоналів у боротьбі із зеленим змієм (воювали, вони, правда, на його боці), двох майорів. Гірченко і Цимбалюк (імена змінені до невпізнання). Історія замовчує, чи були вони знайомі раніше, але порізно їх ніхто ніколи не бачив. Були вони, як то кажуть Докладніше >>
Іноді мені здається, що вони збунтувалися проти мене. Вони наступають з усіх боків, оточують і душать. Вони захоплюють мої меблі, мій дім, мій особистий простір. Вони з’являються якось наче нізвідки – з-під землі чи з повітря, опиняються там, де на них не чекаєш, виникають несподівано і раптово. Від них неможливо сховатися. Неможливо втекти. Вони звалюються мені на голову і хапають за ноги, перекривають мені шлях і кисень. Докладніше >>
Дехто каже, що люди ніколи не змінюються. Дехто навпаки – вважає, що людина змінюється постійно, скільки живе. Для мене обидві ці тези якісь дуже складні. Змінюватись чи ні – особистий вибір кожного. Головне, що кожен з нас має таку можливість: змінитися. Змінитися, в першу чергу, внутрішньо, змінити свої погляди, переконання, упередження, стереотипи тощо. Докладніше >>
«Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків порадив людям не платити за тепло, якщо не мають грошей… “Сьогодні у поліклініці люди просто нарікають на тарифи. Особливо пенсіонери, які кажуть, що їм на прожиття не вистачає. Я їх розумію, тому й кажу, щоб не платили, якщо не мають. Ми не можемо їх залишати без нічого”, – зазначив Руслан Марцінків. Докладніше >>
Навчалася зі мною у класі звичайнісінька дівчинка. Після школи випала з поля зору на пару років. Потім з появою Інстаграму я випадково знайшла її сторінку і ось уже рік милуюся її новим життям: живе в Італії, знімається у фотосесіях, відвідує круті вечірки. Днями я випадково зустріла її в іншому кінці міста Докладніше >>
«Минулого року до Івано-Франківська народний депутат Павло Унгорян привіз гарну ініціативу – молитовні сніданки… А цьогоріч захід вийшов за межі міста. Сьогодні в стінах готелю “Надія” вперше відбувся молитовний сніданок Прикарпаття. Розмову за філіжанкою кави вели близько сотні учасників: політики, держслужбовці, артисти, очільники вишів, підприємці, духовенство, представники медіа з усієї області. Докладніше >>
Що робити, коли ти – вчителька музики, а в країні – скандал з Євробаченням? Вони ж спитають: учні. Варіант «взяти лікарняний і звалити з занять» не пропонувати. Мої семикласники – найкращі музичні експерти. Коли я в чомусь сумніваюся, то питаю в них. Тема постєвробаченського уроку музики в сьомих класах ніяк не могла оминути нацвідбір. Діти розчаровані. Вони хотіли Freedom jazz. Пісня-переможниця їм не сподобалась. Докладніше >>
Людям, щоб вижити і ЖИТИ, потрібні інші люди. Навіть якщо вони їх – інших людей – ненавидять. Мабуть, перші поселенці на Землі не вижили б, якби не трималися купи. Та і нині навіть «самотнім вовкам» так чи інакше потрібно взаємодіяти з іншими, бодай час від часу. Щодня наш світ так неймовірно ущільнюється, що знайти усамітнення (особливо у великих містах) майже неможливо. Докладніше >>
ідія Петрівна вийшла з під’їзду, обернулася до будинку і знайшла очима вікна квартири дочки. З вікна кухні весело посміхалися дві фізіономії онуків. Старший, шестирічний Микита, показав великий палець правої руки. Бабуся у відповідь, розквітаючи посмішкою, показала десять пальців і погрозила вказівним, що означало: через десять хвилин прийде мама, дивіться, будьте чемні! Микита хитро-хитро примружився і закивав головою. Докладніше >>
“Перед приїздом до Коломиї Юлії Тимошенко 13 лютого у Фейсбуці з’явилося оголошення, в якому людям пропонували гроші за участь у мітингу на підтримку кандидатки… На сторінці “Коломийської міської організації ГО “Батьківщина Молода” з’явився допис про те, що інформація про платний мітинг, організований начебто на підтримку Юлії Тимошенко, неправдива. “Офіційно повідомляємо: “ВО “Батьківщина” не оплачує участь у мітингах чи громадських заходах! Докладніше >>
У моєму домі, звичайній радянській двокімнатній квартирі, скільки себе пам’ятаю, все життя були тварини. Першого кота нам подарували, коли мені було років два. Іншого кота мама знайшла на вулиці. Він прожив у нас до глибокої старості. Потім був собака, на жаль, мав якусь загадкову хворобу і прожив усього два роки. Я ридала за ним страшенно. Далі ми узяли з дачі приблуду – цей двортер’єр прожив у нас 15 років на пару з котом. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Палій Юлія
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного