Бойова медикиня з Дніпра Анна Сєлєдкова на позивний Tiffany перебуває у декретній відпустці та проживає у Франківську.

З чотиримісячним сином Левом жінка продовжує волонтерити. Удвох вони також їздили на передову навідати батька, який боронить країну.

З 2014 року Анна прагнула захищати країну, у 2022 стала бойовою медикинею, повідомляє «Суспільне».

Боротися проти російської окупації Анна Сєлєдкова мала намір ще у 2014 році. Втім, пригадує жінка, тоді якраз народила другу донечку.

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Анна Сєлєдкова пішла на війну, залишивши дітей на колишнього чоловіка.

«Пояснила донькам, що я — це наша країна, і я не можу по-іншому — сидіти й чекати, що щось відбудеться. Ми поспілкувалися з їхнім татом про те, що він не піде воювати, а залишиться з дітьми й вивезе їх на захід України. А я проходжу такмед і їду на фронт», — розповідає Анна.

«У мене був вигляд такої інстаграмної дівчини з манікюром»

Анна Сєлєдкова приїхала на передову на власній автівці, яку там ретельно маскувала. Щоб служити бойовою медикинею, жінка переборола страх крові. Спочатку побратими сумнівалися, чи вона зможе витримати реалії фронтового життя.

Проте Анна рятувала бійців, а згодом й сама виходила на бойові чергування.

«У мене був вигляд такої інстаграмної дівчини з манікюром. Я зробила собі, сподіваючись, що він витримає копання окопів. На жаль, на третій день уже манікюру не було. І всі хлопці, дивлячись на мене, думали, що я пробуду ще тиждень-два. Але, знаєте, наші українські жінки — з іншим характером», — говорить Анна.

На фронті жінка отримала позивний Tiffany через любов до кольору м’яти.

«Ми зрозуміли, що життя — воно тут і зараз»

Увесь бойовий досвід жінка здобувала на фронті, там і зустріла своє кохання. Каже: її обранець до війни дуже активно займався полюванням під водою, тому отримав позивний Подвох — підводний «охотнік».

Чоловік іноді вдавав хворого, аби мати нагоду поспілкуватися з медикинею.

«Нічого особливого не планували, але його наполегливість настільки мене вразила. Він максимально проявляв знаки уваги там, де взагалі немає електрики — немає нічого, щоб створити якісь романтичні умови. А 12 серпня ми потрапили в оточення, під обстріл, де в нас були загиблі, поранені. І це, напевно, була така точка відліку наших стосунків, коли ми зрозуміли: життя — воно тут і зараз», — пригадує Анна.

«Майже всі, хто на війні, створюють стосунки. Вони розуміють, наскільки вони інші. Тобто людина не просто йде на роботу — вона йде на смерть, на жаль», — каже бойова медикиня.

«Ми надихали весь батальйон» — Анна Сєлєдкова про вагітність на фронті

9 березня 2023 року Анна Сєлєдкова дізналася, що вагітна, втім позицій не залишала до початку декретної відпустки. Медикиня пояснює, що добре себе почувала і не могла покинути побратимів.

«Тест показав дві смужки, і якраз перед цим, 8 березня, я отримала нагороду від президента «За врятоване життя». Напевно, ця відзнака — більше малюкова, цього маленького українця, бо він від чогось мене врятував. У цей час ми надихали, напевно, весь батальйон, і весь батальйон стежив за нами», — каже Tiffany.

«Я не йшла туди вагітніти»

«Я не йшла туди вагітніти, я йшла максимально зробити свою справу, — розповідає Анна. — Звичайно, важко було: неприємний запах від мишей, тому що вони всюди, токсикоз, до того ж душу немає — нічого: черпаки й тазики», — розповідає Анна.

Військовослужбовиця каже: якби відчула загрозу здоров’ю дитині — повернулася з фронту. Проте всі шість місяців вагітності була на службі.

«На пологи чоловік примчав з фронту»

Народжувати сина бойова медикиня поїхала у Дніпро. Пояснює: щоб чоловік з передової зміг вчасно добратися на пологи та перерізати пуповину. Сина назвали Левом.

«Лев — цар звірів, але він для мене — максимально герой, тому що пережив те, що він бачив ще в животику, пережив усі емоції. Написали комбати, що народився маленький сержант. Можливо, і більше звання буде, коли підросте», — каже Анна.

«Колишніх військових не буває»

У декретній відпустці Анна активно підтримує бійців, збираючи гроші на закупівлю необхідного для фронту. Жінка пояснює: колишніх військових не буває.

«Хоч зараз ти «переодягнувся» у звичайне життя, але дивишся на піксель, який ти носив понад рік, не знімаючи, бачачи військових, ти розумієш, що вони переживають. Повернувшись сюди, я зрозуміла, що не можна просто зупинятися. Це не так, ніби ти вийшов з якоїсь гри, як усі уявляють: постріляв там і все. Ні, ти не виходиш», — говорить Анна.

Також із сином Tiffany підтримує сім’ї військовополонених, регулярно відвідуючи акції.

«В Україні народжуються такі малюки, яким Україна потрібна, як нікому»

«Ми вже їздили до тата, були вже на фронті при народженні, і він побачився зі своїми побратимами, які тицяли в живіт. Їздили, щоб надихнути хлопців, що життя продовжується, їм є за що боротися. Що у країні народжуються такі малюки, яким Україна потрібна, як нікому», — продовжує Анна Сєлєдкова.

До теми: На Прикарпатті медбрат з Австралії навчав медиків особливих прийомів реабілітації