В Івано-Франківську взялися покращувати «Бюджет участі». Вдосконалювати його будуть громадська організація «Івано-Франківський регіональний центр» у співпраці з міською владою та мешканцями міста. Що мінятимуть у проекті – дізнавалися журналісти «Галицького кореспондента».

 

План роботи

2 листопада в Івано-Франківську презентували новий проект, який працюватиме над удосконаленням «Бюджету участі».

Як розповіла голова ГО «Івано-Франківський регіональний центр» Наталія Кобильчак, вони хочуть виробити і просувати новий формат «Бюджету участі». Заходи впроваджуються в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (Institute for War and Peace Reporting) за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Норвегії.

Щоб втілити в життя все заплановане, організатори розділили роботу на чотири блоки, в яких є по два підпункти. Перший блок – створення координаційної групи та візуального стилю. Другий – проведення антикорупційної експертизи та створення концепції положення «Бюджету участі». Третій – створення моніторингового комітету та порталу з пропозиціями. Четвертий – зробити у програмі всі дані та підсумки відкритими.

Кобильчак представила візуальний стиль проекту, зазначивши, що зробили його простим, щоб люди могли його легко ідентифікувати. «За основу ми взяли ратушу, наш улюблений хрестик, фіолетовий колір. Трохи дали простору і кругів – отримали людей, які гуртуються навколо «Бюджету участі», – розповіла активістка.

За її словами, вже вдалося сформувати ініціативну групу. Наразі там є 15-17 осіб. Здебільшого це підприємці, представники громадськості та влади. Згодом всі вони почнуть розробляти нове положення і до цього процесу хочуть долучити містян.

«На наступному етапі створимо моніторинговий комітет, який контролюватиме перебіг «Бюджету», починаючи від подання заявок, їхньої перевірки, процедур голосування та закінчуючи реалізацією проектів», – сказала голова «Івано-Франківського регіонального центру». Формування нового формату мають завершити у кінці лютого – на початку березня.

 

Інструмент прямої демократії

В Івано-Франківську «Бюджет участі» реалізується вже три роки. Але це не наше нововведення. Схожа практика є й у інших містах України та світу. Там такі проекти називають партиципаторним бюджетуванням чи громадським бюджетом. «Хоч назви неоднакові, втім суть одна», – наголошує Наталія Кобильчак.

Вона називає «Бюджет участі» добрим інструментом прямої демократії. Адже він передбачає безпосередню залученість мешканців до розподілу бюджетних коштів. Бо часто ми говоримо просто про відкритий бюджет, наприклад, про оприлюднення даних в інтернеті, але не можемо на нього впливати. А з «Бюджетом участі» навпаки: люди визначають свої локальні проблеми і питання, формують проектні заявки і подають їх. Далі, хто набирає найбільшу кількість голосів автоматично, той беззаперечно отримує гроші. Тобто як люди вирішать, так і буде.

«Сам по собі цей інструмент дуже добрий, але все одно є деякі нюанси. Тому ми і вирішили вдосконалити «Бюджет участі», – пояснює пані Наталія.

 

Коротко про підсумки

Консультант міського голови Христина Костирко каже, що коли вперше організовували «Бюджет участі», то добре й не знали, як все правильно робити. А от тепер є певні напрацювання, і все стало зрозуміліше.

«До нас були зауваження, але не всі з них можна реалізувати. Наприклад, хотіли, щоб ми заборонили голосування за ID-картками. Але ми не можемо цього зробити, бо це документ громадянина України. Та можемо скоротити пункти голосування, бо коли є 12 бібліотек та чотири ЦНАПи, то важко вслідкувати за всім», – акцентує вона.

Цьогоріч, коли збільшили суми і дозволили подавати проекти на 200 тис. гривень, кількість учасників зросла до 142. Минулого року їх було тільки 53. Показники голосування мешканців теж стрімко зросли: цього року в голосуванні взяли участь понад 25 тис. осіб, а торік – тільки 8. «Це 10% від населення міста, і це найкращий результат в Україні. Жодне місто не досягло такого», – зазначає консультант мера та додає, що цьогоріч більшість людей голосували онлайн, а минулими роками – у бібліотеках. У 2018 році перемогу здобуло 37 проектів, у 2017-му – 33.

За словами Костирко, загальну суму «Бюджету участі» хочуть збільшити до п’яти мільйонів. Відповідно, зросте і сума проектів. Попередньо думали збільшити суму великого проекту до 270 тис. грн., а маленького – до 100.

Трохи нюансів

Наталія Кобильчак зазначає, що попри всі позитивні сторони, є у «Бюджеті участі» і свої нюанси: «У нас багато проектів, результати яких стосуються обмеженої кількості споживачів. Наприклад, ремонти якихось установ чи організацій. За три роки 51 із 82-х – це якраз ці вузькоспеціалізовані проекти».

А «Бюджет участі», на її думку, має бути загальнодоступний. Ремонти в школах, дитсадках чи інших навчальних закладах повинні відбуватися всюди, а не суто там, де є активні батьки. Тому варто освітні проекти зробити окремим блоком, щоб не створювати спотвореної конкуренції.

Христина Костирко додає, що у планах міської влади якраз і є поділ проектів на категорії. Та про це більше розповідатимуть згодом. «Також я помітила, що не вистачає часу на реалізацію проектів. Довше триває сам процес «Бюджету», а не втілення проектів. Відповідно, ми, може, скоротимо час голосування, бо два місяці – трохи забагато», – сказала вона.