На «Пʼєті» зображена Богородиця, в якої на руках загиблий український військовий.

Сьогодні, 28 травня, в Івано-Франківську краєзнавчому музеї освятили три мініатюри «П'єти» і вручили Владикам УГКЦ і ПЦУ для катедральних соборів міста. 

 

Мініатюри розміром 60 на 80 см створили рідні полеглих військових разом з франківськими художниками і студентами Інституту мистецтв. На початку червня їх мають презентувати в італійському місті Верона, пише Галицький кореспондент.

 

Українська “П’єта” вже побувала в трьох італійських містах, зокрема у Римі. Роботу возили представниці ГО “Рідні загиблих захисників і захисниць Івано-Франківська”. В кожному місті залишали мініатюру «Пʼєти» – як нагадування про боротьбу українців. 

«Ми змогли з мініатюрами потрапити у Ватикан. Вони були поряд з Папою Римським на перших шпальтах ЗМІ у Ватикані, – каже Галина Батюк, дружина загиблого добровольця, голова ГО “Рідні загиблих захисників і захисниць Івано-Франківська”. – Показуючи «Пʼєту», ми достукуємося до світу, доносимо що зараз відбувається в Україні. Відгуки італійців вражають». 

 

Монументальну композицію “П’єта” розміром майже 4 на 4 метри створили і презентували торік в Івано-Франківську. До процесу долучилися художник Ярема Стецик, реставратор Валерій Твердохліб, студенти, волонтери і рідні полеглих захисників. Роботу відтворили з твору українського художника, військового Андрія Єрмоленка, який у свою чергу надихнувся однойменно скульптурою Мікеланджело. 

Андрій Єрмоленко намалював цю роботу  у 2023 році в прифронтовому Чернігові на Великдень. 

 

«Колись я побачив «Пʼєту» і запитав у батька, чому Богородиця тримає свого мертвого сина на руках, але у неї спокійне обличчя і вона не плаче, – поділився художник. – Батько пояснив, що іноді буває така скорбота, коли сльози вже закінчилися і лишилася тільки пустка всередині, яка ніколи не заповниться, і це найважча скорбота. Я зміг осягнути це лише, коли втратив багатьох побратимів».

Андрій Єрмоленко каже, коли спілкувався з матерями і дружинами загиблих воїнів, то зрозумів, що повинен створити щось для них, таким чином подякувати і показати, що частину болю втрати бере на себе.

«Ця робота - про силу. Щоб ми не лише оплакували», – додає художник.