В Україні загострилася управлінська криза: потенційні кандидати відмовляються очолювати Київську міську військову адміністрацію та обіймати посаду посла у США.
Причини цього явища пояснив політичний оглядач Вадим Денисенко у своєму відеоблозі.

 

За його словами, президент Володимир Зеленський заявив, що тривалий час не може знайти людину, яка погодилася б очолити Київську міську військову адміністрацію. Серед тих, кому пропонували цю посаду, були колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман та ексміністр інфраструктури Олександр Кубраков. Обидва відмовилися.

 

Чому не хочуть очолювати Київську військову адміністрацію

 

Денисенко вважає, що головна проблема полягає в системі управління столицею. Керівник КМВА змушений працювати в умовах фактичного двовладдя, адже його повноваження перетинаються з повноваженнями Київської міської державної адміністрації та обраного міського голови Віталія Кличка.

 

На думку оглядача, очільник військової адміністрації не має достатнього впливу на Київраду та міський бюджет, а взаємодія з мером може перерости в політичне протистояння.

 

Ще одним стримувальним чинником Денисенко називає ризики кримінального переслідування під час перебування на державній службі. Він стверджує, що посадовці можуть опинитися під загрозою кримінальних проваджень навіть за відсутності вини. Крім того, робота на державній посаді передбачає декларування доходів і підвищену увагу з боку медіа.

 

За оцінкою оглядача, сильні управлінці навряд чи погодяться очолити КМВА за таких умов, адже не матимуть достатніх повноважень для кардинальних змін, водночас нестимуть значні політичні та юридичні ризики.

 

Чому штаб із бізнесменами не розв’яже проблем Києва

 

Окремо Денисенко розкритикував ідею створення штабу за участю бізнесменів та управлінців для підготовки столиці до зими.

 

Він нагадав, що подібну модель уже використовували під час пандемії COVID-19, однак, на його думку, вона не продемонструвала ефективності.

 

Оглядач вважає, що створення додаткової структури з нечітко визначеними повноваженнями лише ускладнить управління містом. За його словами, дублювання функцій і кілька центрів ухвалення рішень можуть призвести до безладу та корупційних ризиків.

 

Серед можливих шляхів розв’язання проблеми він назвав зміни до законодавства про столицю або точкові рішення на рівні міських і центральних органів влади.

 

Водночас Денисенко зазначив, що наразі не бачить ознак ширшого діалогу між Кабінетом Міністрів і Київською міською адміністрацією. На його думку, найближчим часом ситуацію можна буде виправляти лише завдяки точковим управлінським рішенням.

 

Чому немає охочих стати послом України у США

 

Подібну кадрову проблему Денисенко бачить і в дипломатичній сфері. За його словами, Україна тривалий час не має посла у США, а також військового аташе, який міг би безпосередньо на місці координувати питання, пов’язані з постачанням військової продукції.

 

Причину оглядач пов’язує з кризою в системі зовнішньої політики. На його думку, Міністерство закордонних справ фактично втратило самостійність і перетворилося на структуру, яка обслуговує Офіс президента.

 

Денисенко вважає, що українські посли дедалі більше виконують вказівки з Києва, які можуть бути суперечливими та несистемними. За таких обставин дипломати уникають власної ініціативи, побоюючись негативної реакції керівництва.

 

На думку оглядача, досвідчені дипломати, здатні самостійно вибудовувати відносини зі США та відстоювати українські інтереси, можуть не бачити можливості повноцінно реалізувати свої знання й навички в такій системі.

 

Денисенко підсумував, що відмови від ключових державних посад свідчать про одну з критичних точок управлінської кризи в Україні. Без зміни підходів до державного управління, на його переконання, проблеми лише поглиблюватимуться.