Громадськість занепокоєна тим, як вберегти пам’ятку національного значення – пивоварний цех у середмісті Івано-Франківська. Нещодавно це питання розглядали на засіданні депутатської комісії обласної ради та в подальшому на сесії.

Активісти переконані – там ведуться реставраційні роботи, які ще не погоджені з міністерством культури. Громадськість сподівається, що реставрацію проведуть фахово та без руйнування архітектурної спадщини міста.

З цього приводу депутат обласної ради Сергій Адамович скерував в Управління державної архітектурно-будівельної інспекції області депутатське звернення, на яке мали відреагувати у десятиденний термін.

Відповідно до закону «Про статус депутатів місцевих рад» Управління мало розглянути порушене депутатом питання та надати йому відповідь.

Натомість відповіді не було навіть через два місяці. В той час як у  телефонних розмовах керівник установи запевняв – лист от-от надійде.

Щодо факту службового недбальства з боку архбудінспекції депутат звернувся до прокуратури Івано-Франківської області.

Відповідь прокуратури була невтішною. Мовляв органи прокуратури позбавлені повноважень щодо проведення перевірок у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів. А для притягнення посадових осіб Управління державної архітектурно-будівельної інспекції до відповідальності порекомендували звернутись до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Що депутат і зробив.

Звідти прийшла наступна відповідь: вплив уповноваженого не поширюється на відносини, які виникають при здійсненні депутатом обласної ради своїх повноважень.

Уповноважений здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав людини і громадянина та захист прав кожного на території України. Сферою впливу Уповноваженого є відносини, що виникають між громадянином та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а підставою про призначення перевірок є відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина України, іноземця, осіб без громадянства, народних депутатів України за їх зверненням.

Таким чином постає питання: депутат місцевої ради не громадянин або навіть і не людина?

Натомість секретаріат Уповноваженого з прав людини звернув увагу на те, що за невиконання службовою особою законних вимог депутата місцевої ради та створення штучних перешкод у його роботі тягне за собою кримінальну відповідальність.

А відтак доходимо до висновку, що звертатись з такими порушеннями слід до правоохоронних органів, до яких належить зокрема і прокуратура.

Начальник відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури області Олена Попова пояснює, така ситуація є наслідком колізії законодавства.

«Законом «Про прокуратуру», який вступив у силу минулого року виключені повноваження прокурора щодо нагляду в порядку Закону України «Про звернення громадян». Тобто в Закон «Про звернення громадян» внесені зміни і обов’язок прокурора щодо нагляду за своєчасністю і повнотою розгляду звернень виключені звідти.

Також Законом України «Про прокуратуру» в принципі виключені повноваження прокурора щодо проведення перевірок як таких. Тобто ми можемо надати тільки оцінку інформації, в разі наявності ознак кримінального правопорушення, зареєструвати таке правопорушення виключно з огляду на проблему представництва інтересів держави або громадянина в суді.

В прокуратури цих повноважень на проведення перевірок і нагляду за будь-ким щодо розгляду звернень немає», – переконує Попова.

В той самий час секретаріат Уповноваженого з прав людини звертає увагу на те, що за невиконання службовою особою законних вимог депутата місцевої ради та створення штучних перешкод у його роботі тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до статті 351 Кримінального кодексу України.

В прокуратурі коментують: «В даному випадку ту було звернення, а не законна вимога. За це передбачена адміністративна відповідальність. Правом на складання протоколу наділений саме Уповноважений з прав людини, куди депутату порекомендували звернутись. Також можна оскаржити ненадання відповіді архбудінспекцією до суду та визнати їх дії незаконними».

Та підсумовують, раді були б допомогти, якби не правові обмеження.

В свою чергу звертаємось до секретаріату Уповноваженого з прав людини з запитанням, чому не можуть допомогти депутату обласної ради з порушенням його прав. Адже підставою для проведення Уповноваженим перевірки є відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина. А відтак запитуємо, хіба депутат обласної ради не людина?

Представник Уповноваженого з питань взаємодії з громадськістю Михайло Чаплига відповідає на це запитання та жартує: депутат – не людина. Він роз’яснює: «Звертатись можна в різних статусах: як громадянин і як посадова особа». Різні закони передбачають різних заявників, різну процедуру звернення та строки відповіді.

Михайло Чаплига жартує,  що громадянин інколи може здобути більше інформації, ніж посадовець відповідно до норм чинного законодавства, зокрема в порядку встановленому ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

«Навіть приємно, що я як громадянин можу інколи зробити більше ніж як посадова особа (в плані доступу до публічної інформації)», – ділиться посадовець.

 «Якщо депутат звернувся як депутат місцевої ради і йому не надали відповідь, то він мав звертатися до прокуратури, що і зробив. На жаль прокуратура замість того, щоб розібратись в якості кого звернулась особа, не відкрила провадження. Задля того, щоб не додавати собі зайвої роботи, вони відправили до Уповноваженого з прав людини. Наразі депутату потрібно піти до працівників прокуратури і подивитись їм в очі. Запитати, чи не хочуть вони вибачитись, за те, що не відкрили кримінальне провадження. Та запитати, як вони реагуватимуть далі».

Михайло Чаплига вважає, запит депутата відповідно до Закону України «Про статус місцевих рад» буває менш дієвим, ніж запит на ту ж інформацію громадянина відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Якби ці ж права депутата були порушені департаментом, але він звернувся до архбудінспекції не як депутат, а як громадянин в порядку ЗУ «Про звернення громадян», то на такі порушення департаменту архбудінспекції реагував би Уповноважений з прав людини.

Громадянин може звернутися до Уповноваженого з прав людини, якщо йому не надали відповідь у структурах, підприємствах у встановлений строк, або відповіли не по суті (це порушення ЗУ «Про звернення громадян»). Так само, якщо громадянин скерував запит в рамках закону «Про доступ до публічної інформації», а терміни порушені.

Івано-Франківський юрист Андрій Кузь переконаний, відповідно до ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» ДАБІ, як контролюючий орган, була зобов’язана у 10-денний строк розглянути порушене депутатом питання та надати відповідь, що зроблено не було.

«Є факт порушення, на яке мала б відреагувати прокуратура, натомість вона відправила до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Куди депутат і звернувся. Але діяльність Уповноваженого розповсюджується на відносини громадянина та державних органів.  Уповноважений здійснює захист порушених прав саме громадянина. Тому відповідь з секретаріату Уповноваженого була цілком правильною. Адже в ДАБІ Сергій Адамович звертався як депутат».

Юрист стверджує, невиконання службовою особою законних вимог депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі передбачає кримінальну відповідальність (ст. 351 ККУ).

«Ця норма передбачає саме ту відповідальність, яка має бути за порушення, що вчинила ДАБІ. Зараз є звернення депутата обласної ради та факт його невиконання, на яке мала б відреагувати прокуратура. Адже їй повідомили про вчинення кримінального правопорушення. Якщо депутат у зверненні до прокуратури не зіслався на статтю кримінального кодексу, прокуратура все одно мала б на порушення зреагувати. Або скерувати це в національну поліцію. Натомість вони дали відписку», – підсумовує юрист.