Обіцяного торік восени ремонту дороги «Калуш — Миколаїв», яку мешканці кількох сіл Калущини перекривали понад тиждень, не буде. Попри те, що був оголошений тендер на 185 мільйонів гривень і навіть визначений переможець, грошей на ремонт Прикарпаття так і не отримало. Нині стан дороги — катастрофічний, а терпіння людей — на межі. У Службі автомобільних доріг області тим часом оголосили новий аукціон — уже на значно меншу суму і з суттєво спрощеним завданням.

У межах Калуського району дорога «Калуш — Миколаїв» проходить через три села: Копанки, Негівці та Довгий Войнилів. Це найкоротший та найоптимальніший маршрут із Калуша до Львова, але користуватися ним в останні роки просто неможливо. Подекуди об’їхати вибоїни нереально навіть тим, хто має добрі навики маневрування.

Вперше дорогу перекрили в жовтні 2015 року. Акція протесту тоді розпочалася з Довгого Войнилова. Сусіднє село підтримало. Чотири дні поспіль через «блокпости» не пропускали жодного транспорту, окрім машин «швидкої», аварійно-рятувальних служб і пошти. Потім ще кілька днів до школи не ходили діти, а в села не пропускали навіть машин із хлібом. Зрештою владі довелося-таки піти на поступки. На дорогу відправили підрядника, який погодився взятися за ремонт без грошей. Планувалося, що до зими проведуть першочергові роботи, а вже з весни завершать ремонт дороги та щонайменше на 9-10 кілометрах вистелять суцільний шар асфальту.

Втім, щойно пристрасті вляглися, ремонт дороги завершився. А вже за два роки від ремонту майже нічого не залишилося. У Копанках та тій частині Довгого Войнилова, яка так і не дочекалася ремонтників у 2015-му, на трасі не залишилося жодного живого місця. Доведені до відчаю люди торік у липні вдруге перекрили дорогу. Цього разу блокували її півтора тижня, їздили в ОДА, зверталися до районної влади, дорожників, нардепів… Без гарантій, що ремонт розпочнеться, обіцяли не відступати. Зрештою Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області оголосила тендер на поточний середній ремонт дороги.

«З бюджетів Верхнянської ОТГ та Копанківської сільської ради мали виділити по 100 тисяч гривень на підготовку до тендера. Протестувальники тоді отримали усне запевнення, що підрядника вмовлять розпочати ремонт дороги в борг. Ми сподівалися побачити якийсь рух ще до зими, але донині ніяких дій», — розповідає один із мешканців Довгого Войнилова.

Підрядник є, грошей — немає

Сподівання людей на швидке вирішення їхнього проблемного питання почали танути після того, як тендер таки оголосили. У серпні 2018 року розпочали реєструвати учасників відкритих торгів, сам аукціон провели 5 жовтня, договір із підрядником підписали ще за тиждень. Угодою одразу передбачили, що виконання робіт має бути завершено до 31 грудня 2019 року. Утім умови, виписані в договорі, були настільки привабливими, що люди вирішили не протестувати далі, а таки зачекати весни. Йшлося про облаштування повноцінного дорожнього покриття, зрізання чагарників на узбіччях, прокопування кюветів, ремонт п’яти мостів, влаштування зупинок, з’їздів, майданчиків біля зони відпочинку та естакади в селі Копанки тощо. На 15 кілометрів автошляху нарахували робіт на 185 мільйонів 612 тисяч 165 гривень. 12 мільйонів — на кілометр.

«Не ремонт, а мрія, — коментує нині мешканець села Копанки Михайло, сумно поглядаючи на розбиту дорогу. — Поки ще був сніг, проїхати можна було хоч якось. Але те, що ми бачимо зараз, — це не дорога. Перевізники вже нарікають, що розбивають автобуси. Ще трохи, і навколишні села можуть залишитися без транспортного сполучення, бо хто поїде такою дорогою?»

Про те, що довгоочікуваного ремонту не буде, мешканці Копанок дізналися від журналістів «ГК». Вірять не всі. Адже про те, що тендер відбувся, схоже, тут чули в кожній хаті, а от про те, що гроші держава так і не виділила, — лише одиниці. Більшість людей сподівалися, що вже з весни розпочнуться ремонтні роботи.

У сільських радах новину вже знають. Староста села Негівці Марія Шуст каже, що вже не може в автобус спокійно зайти, бо тільки й розмов про ремонт дороги. «За Довгим Войниловом розпочинається вже Львівська область. То там змогли зробити дорогу, хоча її протяжність значно більша, аніж у нас! А тут якихось 15 кілометрів, і довели до такого стану! Та ями вже такі, що їх об’їхати неможливо, — нарікає староста. — А ще в селі — два аварійні мости. Я буквально кілька днів тому відвезла черговий лист у Службу автомобільних доріг області з проханням відремонтувати їх, бо в нас уже був навіть трагічний випадок через це: загинула людина. Але таких звернень до влади та дорожників у мене вже дві папки, а результату нема».

Марія Шуст каже, що мешканці села налаштовані дуже рішуче. Якщо іншого виходу не буде, знову протестуватимуть. Про це ж говорять і в двох інших селах.

«Нас просто обдурили. Пообіцяли, а тепер знову дурять, що грошей нема. Може, думають, що ми в це повіримо? Та я на ремонт машини щосезону витрачаю по кілька тисяч гривень, бо постійно треба щось міняти. До нас «швидка» в село не їде, бо поки би доїхала, то вже би, мабуть, умер той, хто її чекає», — стверджує водій, який, помітивши «збори» на дорозі, зупинився послухати.

Ремонт буде, але за менші гроші

У Службі автомобільних доріг області інформацію про те, що обіцяного повномасштабного ремонту дороги не буде, підтвердили. Але одразу ж зазначили: договір із підрядником дійсний, а це означає, що із надходженням фінансування він зможе розпочати належний ремонт. Наразі ж — оголосили новий тендер, щоб за кошти з експлуатаційного утримання доріг загального користування державного значення зробити поточний дрібний ремонт. На нього готові спрямувати 59 мільйонів 140 тисяч гривень. До 25 лютого прийматимуть пропозиції від учасників. Аукціон заплановано на 2 квітня.

Проектом договору передбачено, що він діятиме до кінця поточного року. Серед документів є і технічне завдання, в якому описано увесь перелік робіт, які мають бути виконані. Як і в попередній угоді, йдеться і про дорожнє покриття, і про узбіччя та тротуари. Навіть пораховано, скільки дерев має бути зрізано і скільки трави скошено. То, можливо, хвилювання мешканців марні? У прес-службі САДу пояснюють: «Різниця між середнім поточним ремонтом і дрібним таки є. Перший здійснюють на більших ділянках, із укріпленням основи дорожнього покриття, облаштуванням вирівнювального шару крупнозернистого асфальтобетону і наступним, другим, шаром покриття — щебенево-мастиковим асфальтом, облаштуванням узбіч, виїздів із бічних вулиць, нанесенням розмітки та встановленням дорожніх знаків. Дрібний поточний ремонт передбачає на деяких ділянках, найбільш проблемних, два шари асфальтобетону, а на решті — ліквідацію аварійної ямковості. Вибоїни вирізають спеціальною фрезою, зачищають від бруду, за потреби — висушують пневматичним засобом. Опісля закривають щебенем, просочуючи його бітумом. Також ліквідацію ямковості здійснюють асфальтобетоном».

На дрібний ремонт траси «Калуш — Миколаїв», за найоптимістичнішими прогнозами, можна чекати не раніше травня. І то ще за умови, що торги відбудуться, а ніхто з учасників їх не оскаржуватиме. Інакше процедура затягуватиметься. А от щодо якості такого ремонту та його довговічності, можна дискутувати. Втім, зважаючи на те, що підрядник, з яким підписали договір на середній ремонт дороги, так і не отримав авансу (договором було передбачено платіж у розмірі 100 тисяч гривень — ред.), сподівання, що найближчим часом цей ремонт профінансують, є досить примарними. За таких умов дрібний ремонт дороги — єдиний спосіб хоч якось вплинути на ситуацію та не провокувати чергових акцій від населення.

Тетяна КІНДЮХ