В Івано-Франківську проходить персональна фотовиставка Наталії Компанцевої (Київ) – “Скромна чарівливість Парижа”.

Париж – це місто-мрія, яке, мабуть, люблять усі. Важко знайти людину, яка б не мріяла побувати в цьому чудовому місті. Недарма звучить, вже наче афоризм, фраза Іллі Еренбурга: «Побачити Париж і померти». Париж – це втілення всього найкращого створеного людиною, це незабутні емоції, це особлива атмосфера міста, вулиць, парків, не кажучи вже про архітектуру, музеї та палаци. Це місто кохання і закоханих, які їдуть сюди з усього світу – із Японії, Китаю, Філіппін, щоб тут відсвяткувати саме тут своє одруження.

“У кожного, хто побував у цьому місті – свій Париж. Найчастіше – це Париж парадний, величний, всього-на-всього туристичний. Ну що можна побачити за три чи чотири дні? Безперечно, в першу чергу його символи – Ейфелеву вежу, знаменитий Лувр, Тріумфальну арку, Нотр-Дам.  Так, я також побачила всі ці символи. Але мені хотілося побачити й інший Париж – просто місто, в якому живуть звичайні люди, поспішають, розважаються, люблять один одного, прогулюються, словом – живуть, зазначила Наталія Компанцева. –Захотілось побачити Париж їхніми очима, на мить розчинитися в них, подихати одним повітрям з ними. Спочатку я думала, що в результаті вийде просто вулична фотографія, бо як пройти повз це приголомшливе розмаїття паризьких жителів, їх неможливо оминути. Адже кожне місто – це в першу чергу його жителі. Такі привабливі француженки із особливим шармом і настільки же чарівні, спокусливі мужчини, як от таксист, котрий віз нас з аеропорту до готелю, або як продавець ковбасок на Єлисейських полях напередодні Різдва.

Загалом вийшло «місто і його жителі», в котрих я справді закохалась. І, звичайно, я працювала тільки в чорно-білому зображенні, як фотографували це місто знамениті французькі фотографи. Не впевнена чи змогла передати цю любов у своїх фотографіях, але твердо знаю одне: не треба помирати побачивши Париж, потрібно жити, щоб повертатись туди знову і знову, нескінченну кількість разів”.