Володимир Мулик малював змалечку. Він дотепер пам’ятає своє велике здивування, коли пішов у дитячий садок і там з’ясувалося, що не всі діти вміють малювати. Бо був певний, що з таким вмінням народжується кожна людина. А потім, коли в шість років потрапив до типової радянської багатоповерхівки, то не менше здивування в нього викликав той факт, що Докладніше >>
«Ми можемо протиставити ентропії об’єднання через мистецтво і вміння не боятися зазирати в самих себе», – Всеволод Бажалук Його юність припала на кінець 1980-х – початок 1990-х років, і це були благословенні часи: бієнале «Імпреза-89», безтурботна атмосфера молодості, і Всеволод Бажалук – студент івано-франківського Інституту нафти і газу, бізнеси, що починалися і розпадалися, а паралельно з Докладніше >>
Зростати у родині дисидента-художника, якого маленьким разом з батьками та іншими чотирма братами і сестрами було виселено до Сибіру, бо дід, мер одного з містечок, не хотів коритися радянській окупації. Змалечку перебувати у творчій атмосфері, перечитати з батькової бібліотеки всі книжки про знаменитих художників, переглянути всі репродукції їхніх відомих робіт. Пережити разом зі своєю країною Докладніше >>
Ольга Деркачова – викладачка франківського вишу, письменниця, волонтерка. Віднедавна вона ще й кавалер Ордену княгині Ольги ІІІ ступеня. «Галицький кореспондент» поговорив з Ольгою про нагороди, книги і справи, якими вона займається поза роботою. – Ольго, розкажи про нагороду від президента України. Тяжко стати кавалером? Мене висував Прикарпатський університет до нагородження ще у той період, коли Докладніше >>
Івано-Франківщина змушена вчитися відзначати свята та проводити фестивалі у режимі онлайн. Цьогоріч свій день народження Івано-Франківськ відсвяткував у гаджетах. Замість великої сцени – трансляції у соцмережах, замість тепла біля вогнища ковалів – запис відео, замість гучних натовпів – поодинокі люди в захисних масках. Як в умовах карантину Прикарпаття намагається не втратити звання фестивального краю, з’ясовував Докладніше >>
«Мишасько і розгардіяш» – книга, яка рекомендована Академією безжурних наук при Міністерстві дитячих питань та дрібничок. Принаймні так переконує її автор В’ячеслав Купрієнко – військовий родом із Луганщини, волонтер АТО, бард, письменник і музикант. Днями він презентував свою дитячу книгу у Франківську та області. «Привіт, дітки! Я приїхав із Мишаськом, і ми разом з вами Докладніше >>
Багато прикарпатців розкидані по всьому світу. Вони кажуть, що відзначення зимових свят в інших країнах суттєво відрізняється від того, як звикли це робити на Франківщині. Новий рік мало де святкують, Різдво майже всюди відзначають помпезно, нарядні ялинки подекуди не дочікують навіть до 31 грудня, в деяких країнах їх узагалі можна купити лише з-під прилавка, а Докладніше >>
У центрі Івано-Франківська, недалеко від головної ялинки міста, облаштували живу шопку. У мерії вирішили, що справжні вівці біля ясел стануть окрасою різдвяних свят, проте зоозахисники вважають по-іншому. Тварини в центрі: добре чи погано Івано-Франківськ має реноме міста, в якому активно протидіють спробам жорстокого поводження з тваринами. Тут відбувалися акції проти виступів заїжджих цирків із дресирувальниками Докладніше >>
З давніх-давен в Україні колядували діти і дорослі. У давніх колядках і щедрівках народ возвеличував добробут і врожайність, злагоду і щастя в родині, тобто те, про що мріяв. Поетика колядок і щедрівок, без сумніву, своєрідна. Досліджуючи ідейно-художню структуру колядок і щедрівок, завжди звертаєш увагу не лише на змістову модифікацію, а й на образний світ цих Докладніше >>
Археологічна експедиція Клубу галицьких інтелігентів цього сезону зафіксувала близько 80 давніх поселень з точною прив’язкою до карти. У майбутньому тут можуть бути створені музеї під відкритим небом, відвідувачі яких дізнаються про історію цих місць від кам’яного віку до середньовічної Русі. Активісти, які об’єдналися в Клуб галицьких інтелігентів імені Богдана Лепкого, уже не перший сезон проводять Докладніше >>
Побачити «допотопних» тварин Льодовикового періоду – волохатих носорогів та мамонтів, ба, навіть доторкнутися до них могли минулих вихідних всі охочі на фестивалі «ТопіаріАрт-Рауд» у селі Старуня Богородчанського району. Організатори кажуть, що фестиваль відвідали 15 тисяч осіб. Побували на ньому і журналісти «Галицького кореспондента». Рештки носорогів та мамонтів Село Старуня розташоване на правому березі гірської річки Докладніше >>
Проєкт «Наново. Навчання після 45» є спробою знайти якісні рішення для боротьби з трудовою дискримінацією в Івано-Франківську та Калуші. Він складається з чотирьох навчальних програм для людей віком 45+ та 65+. Це базовий курс з ІТ-освіти для тих, хто має початкові навички роботи з комп’ютером, серія майстер-класів з живопису та колажування, серія тренінгів з основ критичного мислення та розпізнавання маніпуляції в рекламі і політиці, а також майстерня столярного ремесла. Докладніше >>
7-8 вересня у Галичі відбувся другий фестиваль історичної реконструкції «Галицьке лицарство». Організатори дивували гостей свята насиченою програмою та різноманіттям локацій. Фестиваль історичної реконструкції «Галицьке лицарство» відбувається на території заповідника «Давній Галич» уже вдруге. Співорганізатор дійства Роман Кобильник, активіст громадської організації «Поступовий гурт франківців», каже, що головне завдання фестивалю – привернути увагу громадськості до славної історії колишньої столиці Галицько-Волинського князівства. Докладніше >>
З розміру «М» до «ХL» – це прекрасно. Цей проєкт не про схуднення, а про те, як полюбити себе і звільнитися від рамок. Днями у фортечній галереї «Бастіон» відкрили фотовиставку «Безмежна», яка триватиме до 22 серпня. На чорно-білих світлинах – жінки з пишними фігурами. На презентацію завітали всі учасниці проєкту, кожна з них уже пройшла свою внутрішню трансформацію. Докладніше >>
В Івано-Франківську знімається повнометражний кінотрилер «Паттерн». «Галицький кореспондент» поспілкувався з його творцями Тарасом Бенюком та Володимиром Єшкілєвим. «Ми проти прилизаного «ідеологічного» мистецтва, провінційних сентиментів та проповідництва. Показуємо те, що є насправді», – зазначили митці. Докладніше >>
Вже з вересня цього року учні мистецьких шкіл навчатимуться по-новому – Міністерство культури України ініціювало ще одну загальнодержавну реформу. Нововведення сприймають далеко не всі. Деякі викладачі вважають, що реформа, яку впроваджують за російським взірцем, знищить мистецьку освіту, оскільки вона стане доступною тільки для заможних батьків. За навчання дитини доведеться платити чималу суму. Докладніше >>
Важко уявити собі мистецький світ Івано-Франківська без такої культової особи, як Олег Гнатів, він же Алік Мохнатий, відомий у соцмережах під ніком Mox Perkalaba. Перші рок-концерти із запрошенням зірок тоді ще всесоюзного рівня, продюсерська розкрутка франківської групи “Минула юнь” наприкінці 1980-х та, зрештою, поява унікальної музичної формації “Перкалаба” – до всього цього був причетним Мох. Докладніше >>
Літо – традиційна пора для відпусток і відпочинку. Хтось поїде у село чи на дачу, хтось полетить у Туреччину на «олінклюзив», хтось піде підкоряти Говерлу, Арарат чи Еверест. А шанувальники якісної музики, відпочинку в наметах та подорожей із друзями оберуть для себе один чи кілька музичних фестивалів. Влітку їх десятки – як в Україні, так і в сусідніх європейських країнах. Ще не вирішили, куди поїхати? Обирайте. Докладніше >>
Щороку 18 травня відзначається Міжнародний день музеїв. Його започаткували ще у 1977 році на 11-й генеральній конференції Міжнародної ради музеїв (ICOM) у Москві та Санкт-Петербурзі (у той час – Ленінграді). Тоді ж запропонували і девіз свята: «Музеї – важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами». Докладніше >>
На День Івано-Франківська відзначили лауреатів міської премії ім. І. Франка в галузі літератури та журналістики. Зокрема, в галузі літератури нагороду отримали Василь Романюк за книжку «Сіймо, а збирати будем…» та Іван Гаврилович за поетичну збірку «Поміж землею і Небом». В галузі журналістики премією відзначили Богдана Кучера за телевізійні проекти «І..де..я», «Говорить Івано-Франківськ» і «Саме так». Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи