Малий та середній бізнес для країн Європи є однією із сфер, яка потребує найбільшої підтримки. Європейці намагаються розвивати такий бізнес, оскільки для них це економічно важливо. Те, як у Європі підтримують «малих» та які регуляторні акти у цій сфері приймають в Івано-Франківську, досліджував «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Тим, хто цікавиться сучасним мистецтвом, не потрібно окремо представляти Ігоря Панчишина, адже він був одним з «батьків» бієнале «Імпреза», яке проходило в нашому місті з 1989 по 1997 роки, та заснував Центр сучасного мистецтва (ЦСМ) Івано-Франківська в 2000 році. Окрім цього, Панчишин відомий як художник та архітектор-реставратор. Він ініціював створення відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківська і певний час його очолював. Докладніше >>
Ви й досі вважаєте, що для мандрів потрібні гроші?.. Христина Мохнацька перетнула Польщу, побувала в Румунії та Словаччині, не витрачаючи при цьому гроші на дорогу, проживання та харчі. Про свої мандри Христина розповідає всім охочим на власній сторінці у Фейсбуці. Цим вона хоче показати, що світ можна побачити, не маючи великої суми в кишені. Крім того, саме під час таких подорожей розгледиш значно більше: місто, вулиці, природу, є час озирнутися довкола і погомоніти з місцевими. Докладніше >>
У 60-х роках ХІХ століття польські періодичні видання у Станиславові, Львові та Кракові анонсували відкриття першого у Східних Карпатах кліматичного і бальнеологічного курорту – Буркут. У документах значиться, що офіційно Буркут з угорської мови означає «кисле джерело», що купелевий заклад тут відкрили 1875 року. Його інфраструктуру становили лазні для приймання мінеральних ванн та декілька гостьових будинків, кожен з яких складався із двох кімнат. Докладніше >>
Заздалегідь зауважмо, що історія стосується знищення людей нацистами різними способами в м. Калуші під час Другої світової війни[1]. Мимоволі в ході опрацювання матеріалів кримінальної справи, де описані страхітливі злочини нацистів та їх поплічників, виникали аналогії з відомим фільмом про Голокост режисера Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Але це і наша окрема історія, бо, як влучно написав патріарх українського письменства Юрій Андрухович, в цей період в Україні «розстріл перетворився на щось буденне, рутинне і, даруйте на слові, нормальне». Докладніше >>
«Галицький кореспондент» продовжує розповідати про прикарпатських бійців АТО, які, повернувшись із війни, не опустили рук, не здалися. Це історії успіху тих, хто свій бойовий досвід, стрес і біль зміг трансформувати не в алкоголь і депресію, а в щось корисне і часто ще й прибуткове. Цього разу розповімо про яремчанського бійця Миколу Кернеса, який потрапив на передок геть недосвідченим, там заслужив повагу побратимів, а повернувшись на цивілку, ніяк не може всидіти на місці. Докладніше >>
Його маленький синочок якось сварився на Боженьку, що Вона така нечемна і ніяк не віддасть татка назад додому. Але, може, татко й сам утече, адже мама каже, що він там, на небі, має і свій літак, і БТР. Бійця Владислава Файфуру побратими кликали Вогником. Бо він умів запалювати людські серця щастям. Докладніше >>
Франківчанка Тетяна Михайлюк уже побувала у більш, ніж півсотні країн. Пізнання різних культур – це те, що її завжди вабило. Вочевидь, всесвіт максимально постарався втілити це прагнення, подарувавши коханого аж з іншого континенту. Цього року українсько-африканська сім’я святкуватиме дворічний ювілей. Небагато, але достатньо, аби зрозуміти, наскільки цікава африканська культура: тут є багато золота, не прийнято мешкати в квартирах, жінки – корисливі та чепурні, а чоловіки – неромантичні та надійні, а ще тут насправді унікальна кухня – перед тим, як скуштувати, варто уточнити, що це таке. Докладніше >>
Реформа децентралізації влади – позитивний чи, навпаки, негативний процес? Відповідь на це питання «Галицький кореспондент» вирішив шукати в об’єднаних територіальних громадах, що вже мають певний досвід господарювання. Ми побуваємо у всіх об’єднаних громадах нашої області і поцікавимося основними напрямками їхньої життєдіяльності. На порядку денному Олешанська ОТГ. Докладніше >>
У приміському Хриплині люди в понеділок перекрили дорогу, протестуючи проти щоденного курсування вантажівок зі щебенем, гравієм та піском. Докладніше >>
Олександрові Бойку – 26 років, він сирота. Власного житла у нього немає. Час від часу хлопець ночує на вокзалі в Яремче, іноді – у друзів чи працедавців. І вже три роки перебуває на квартирному обліку, чекаючи на власні квадратні метри, де зміг би відчути себе господарем. Зараз же у хлопця немає нічого. Навіть мобільного телефона, який викинув, щоб ні з ким не спілкуватися. З останнього місця роботи він звільнився, чому – не пояснює. І взагалі говорити ні з ким не хоче – хоче померти… Докладніше >>
Крамницю разом із землею в центрі Богородчан хочуть перевести у комунальну власність й виставити на аукціон, щоб забезпечити житлом чотирьох учасників АТО. Мова йде про так званий німецький магазин на вул. Шевченка, 18, що належить компанії «Укртрансгаз». Як розповів селищний голова Ростислав Заремба, Богородчанське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, що входить у його структуру, звернулося до селищної ради з пропозицією включили в комунальну власність територіальної громади приміщення цього магазину та земельну ділянку під ним. Докладніше >>
За свою давню історію наше місто зазнало багато війн і збройних конфліктів, останні з них – Перша і Друга світові – зачепили його безпосередньо, війна в Афганістані і теперішня війна на сході України забрали життя наших краян-вояків далеко від рідного дому. Війни залишили в місті по собі могили солдатів і офіцерів різних армій. Історія військових некрополів міста ґрунтовно ніким не досліджувалася. Якщо і згадуються військові могили, то епізодично в контексті певних подій чи пам’яток. Докладніше >>
Поліції не вистачає не тільки працівників, а й спецзасобів. Зокрема, їй бракує алкотестерів, щоб визначати на місці, чи тверезий водій, та електронних браслетів для домашнього арешту. У деяких районах Івано-Франківщини є лише один алкотестер на три екіпажі. В обласній поліції на цю тему говорять неохоче, але трагедії з такої ситуації не роблять і вважають, що для повного забезпечення їхньої служби всім необхідним повинен пройти час. Докладніше >>
Малі підприємства складають основу європейської економіки. Вони швидко реагують на всі зміни у бізнес-середовищі та перші страждають від надмірного обтяження бюрократією. Відтак держава повинна створювати сприятливі умови для ведення малого бізнесу. Така практика успішно працює в Європі. Докладніше >>
У селі Ямниця, неподалік від Івано-Франківська, розташована станція аерації стічних вод комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром». Щодня вона приймає десятки тисяч кубометрів стічних вод, а після кількох етапів очищення скидає очищену воду в Бистрицю. Про те, як відбувається цей процес та з якими найбільшими проблемами довелося зіткнутися у цій справі підприємству, дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Різними шляхами потрапляли в УПА українці, які служили в Червоній армії. Оригінальною в цьому контексті виявилася доля Лук’янченка Олексія Тимофійовича, 1925 р.н., уродженця с. Добрянка Долинського району (нині, імовірно, Вільшанського району) Кіровоградської області. Докладніше >>
Набір зручностей «все включено», комфорт і купа розваг – це не про дитячі літні табори патріотичного виховання. Натомість їхні юні учасники формують тут власний залізний стержень, тривкий характер, виховують самодисципліну і гідну громадянську позицію, вчаться бути лідерами. Спробувавши один раз, більшість як хлопчиків, так і дівчаток вирішують знову присвятити літо патріотичному вишколу. «Галицький кореспондент» підготував різні пропозиції такого таборування. Докладніше >>
Нещодавно в галереї «Арт-на-Мур» відбулася презентація нових робіт Тетяни Павлик під назвою «Сакральне». Експонувалися акварелі духовної тематики з різних періодів творчого життя художниці. Різна техніка, образна мова та стиль показують всю багатогранність її творчого доробку. Тетяна Павлик працює у досить складній техніці — акварель, та ще й «акварель по мокрому». Ця техніка не дозволяє виправляти, переробляти картини, Докладніше >>
Міст над гірською річкою Бистрицею, якого в офіційних документах навіть не існує, з’єднує хутір Заріка із селом Фитьків на Надвірнянщині. Щодня його перетинають десятки людей, а 32 дітлахів цим шляхом дістаються до місцевої школи. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи