Загалом на десяти сотках ростуть декілька десятків видів рослин. Багато жінок люблять квіти. А як їх правильно висаджувати та доглядати за ними, добре знає жителька села Ясенів-Пільний, що біля Городенки, Любов Біник. У жінки квіти ростуть на 10 сотках городу, повідомляє “Галицький кореспондент”. Почало тягнути на город Любов Іванівна захоплення до квітів отримала від своєї Докладніше >>
Родина Марусяків живе під горою Ігрець на Гуцульщині: батько Микола, донька Люба і три маленькі внучки. Мешкають в унікальній майже столітній хаті-ґражді – єдина в Україні, де досі живуть люди. Тут завше повно туристів: йдуть дивитися на ґражду і посмакувати сиру, який ґазда робить за старовинним гуцульським рецептом, пише «Галицький кореспондент». Як за діда-прадіда 63-річний Докладніше >>
«Гра на межі фолу». Так називає спортивний альпінізм організатор славнозвісної історичної експедиції до Центрального Тянь-Шаню Олег Левицький. Але попри все без альпінізму не уявляє свого життя. 30 років тому 9 серпня 1993 року 8 альпіністів івано-франківського клубу «Карпати» на одній з найкрасивіших гір планети Хан-Тенгрі, висотою 7010 м, підняли український прапор. Приурочили сходження другій річниці Докладніше >>
Яна Кермощук (дівоче прізвище – Ушкало) приїхала з Маріуполя до Ворохти на тимчасову роботу в 2010 році. Але велике кохання і карпатські чари в доброму сенсі цього слова зробили свою справу – дівчина переїхала до Карпат назавжди. За 13 років життя у Ворохті Яна двічі стала мамою, ідеально вивчила українську й налагодила виробництво натуральної сертифікованої Докладніше >>
На висоті 1200 метрів над рівнем моря в урочищі «П’ятихатки» 11 років тому було встановлено хрест і почав набирати обертів наметовий спортивно-туристичний табір «Курінь Довбуша». Ідейником і засновником його є уродженець Буковини, а нині мешканець Ворохти Валерій Одайський, пише «Галицький кореспондент». Життя пов’язане із Карпатами «Моє життя у Ворохті розпочалося із запрошення навчати дітей українським Докладніше >>
Смартфони в руках людей кардинально змінили сприйняття довколишнього світу. Звичними стали не лише відеодзвінки, а й онлайн-закупи та доставки, щомісячна сплата комунальних послуг, створення та перегляд відеороликів тощо. Люди постійно щось гуглять, переглядають новини, хтось донатить, хтось вчиться, а хтось відпочиває. Втім мало хто уявляє собі життя без інтернету і компактного помічника в кишені. Старше Докладніше >>
Українці все частіше шукають можливості вчитись онлайн, підвищувати кваліфікацію чи кардинально змінювати професію. За останні півтора року війна показала не лише наскільки крихким є життя окремо взятої людини, але й докорінно змінила побут мільйонів українців. Значна частина населення втратила житло, звичну роботу і впевненість у майбутньому. Чи не кожен шостий опинився за кордоном. Але життя Докладніше >>
Жіноча душа тяжіє до прикрас. Чи то делікатні сережки, ніжні пацьорки, оригінальні віночки, чи вишукані намиста. Останніми роками в Україні відчутний сплеск всього автентичного і прекрасну половину людства все більше починають цікавити згарди, дукати, силянки й гердани. Їх у своїй скриньці мріє мати чи не кожна українка. Про свою любов до згарди і чому саме Докладніше >>
На Прикарпатті у селі Верхній Струтинь, що на Рожнятівщині, проживає 70-річна Надія Ковальська. Жінка все своє життя пропрацювала фельдшером швидкої допомоги Рожнятівської лікарні. Після 45 років роботи на «швидкій» вона вийшла на пенсію, втім на заслуженому відпочинку продовжує лікувати і допомагати людям. У той час коли пані Надія була студенткою, в родині підростало ще шестеро Докладніше >>
В Івано-Франківську від початку повномасштабного вторгнення організували безліч курсів української мови для переселенців. Навчальні класи ніколи не пустували. Філологи пояснюють, українська і російська – дуже різні мови, за один день перейти не вдасться. Але люди поступово переходять, незважаючи на тверду вимову, апостроф і дієприкметники. Кажуть, хочуть витиснути з себе все російське. Ніби перемикає «Більшість володіли Докладніше >>
Вже третій місяць у Франківську на сортувальній станції пригощають смачненьким. Таким чином організатори хочуть створити середовище екосвідомих людей, з подібними цінностями. Сама сортувальна станція працює вже понад рік в одному з приміщень «Промприладу» (вул. Сахарова, 23) під назвою «Релабораторія». Щосуботи сюди приходять франківці з пакетами чистих відходів, які можна переробити. Кожну пляшку, бляшанку тощо вони Докладніше >>
Спрацьовані руки і унікальні голоси. Заслужену чоловічу хорову капелу з села Радча досі називають особливою. Там майже не було професійних музикантів, але понад пів століття цей хор зривав овації в залах країн колишнього СРСР, завойовував призові місця і звання. Ніхто не вірив, що співають аматори з села. Хору нема вже 30 років, але є хористи, Докладніше >>
Цьогорічний лютий багатий на дзеркальні дати, які у нумерології вважаються унікальними днями. Багато людей вирішують вступити у шлюб саме в такі дати, адже вірять, що в них є щось магічне. На Прикарпатті молодята також частіше вибирають для одруження дзеркальну дату, а не звичайний день. А 22.02.2022 в Івано-Франківську очікують справжній весільний бум. Багато шлюбів В Докладніше >>
У селі Водники Дубовецької територіальної громади майстрині вишили три сотні новорічних прикрас для двох ялинок, які встановлені у храмі “Вознесіння Христового”. Ідея виникла раптово Уляна Вовчук, депутатка Дубовецької сільської ради, розповідає, що ідея створення таких прикрас виникла несподівано: під час Великодніх свят, коли біля кожного храму, у кожному старостинському окрузі, встановили імпровізоване писанкове дерево, яке Докладніше >>
Жива, штучна, з дерева, паперу, пляшок чи металу… Сьогодні неможливо уявити Новий рік та Різдво без красивої ялинки. Якщо приватні оселі, за традицією, прикрашають ошатними штучними або живими лісовими красунями, то у громадських місцях, на площах міст та у парках креативлять, хто як може. Історія ялинки За християнськими переказами, ялинка – символ Дерева життя, а Докладніше >>
Церква та служіння Богу з кожним днем все більше виходять за двері храму у віртуальну площину. Соцмережі для священників вже давно не є чимось незвичним. Тут духівники не тільки активно транслюють служби зі своїх храмів, а й розвивають сторінки парафій, записують влоги та знімають ТікТок, ламають стереотипи і мотивують парафіян. Звикають до такого способу спілкування Докладніше >>
Франківська організація пенсіонерів має чим похвалитися У батьків час від часу виникають ситуації, коли немає з ким залишити дитину. Завдяки дитячій кімнаті-хабу “До Ба і Ді” бабуся чи дідусь завжди можуть прийти на допомогу. Школи нянь 62-річна Галина Плотницька, голова правління громадської організації пенсіонерів “Ба і Ді клуб”, в якій є 23 бабусь і дідусів, Докладніше >>
Відома франківська блогерка навчить працювати в інстаграмі Перші свої гроші Мар’яна Гутак заробила в інстаграмі ще у 2015 році. Тоді вона була школяркою і продавала в онлайн-магазині чохли до телефонів. Зараз у неї п’ять таких магазинів, 14 помічників та понад 600 тисяч підписників в інстаграмі. На цьому вона не зупиняється. Але куди далі, якщо ти Докладніше >>
Все частіше наречений і наречена просять замість квітів нести їм у дарунок на весілля щось інше. Яким би коштовним не був подарунок на весілля, зазвичай з ним дарують ще й квіти. Однак є молоді пари, які відходять від цієї традиції й заздалегідь просять гостей відмовитися від букетів. Корм для хвостатих Два тижні тому Анастасія та Докладніше >>
Прикарпатський фермер Василь Стефурак єдиний в Україні виготовляє хамон із баранини. А ще чоловік очолює громадську організацію «Асоціація вівчарів» і навіть має великі успіхи в селекції овець. Та й це ще не все. Вівчар акліматизував європейських тварин та вивів власну породу, яку можна розводити в українських Карпатах. П’ять років посеред гною Проживає Василь Стефурак у Докладніше >>
Палій Юлія
Я поборола в собі страх, що побратими можуть стати чоловікові рідніші за сім’ю. Війна не лише забирає. Вона ще й об’єднала й поріднила багатьох людей між собою. Військові теж не є виключенням. Якраз навпаки. Мені здається, що саме між ними стається той особливий зв’язок, коли вони один одного починають називати братами чи побратимами. Страх, який
Деркачова Ольга
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного