Старший солдат Анатолій Остапчук останні кілька місяців проходить службу на посаді стрільця взводу охорони роти охорони одного з ТЦК Івано-Франківської області.
Про це розповіли на сторінці Івано-Франківського центру комплектування та соціальної підтримки.
Чоловік проходив строкову службу, демобілізувався, але відразу після початку повномасштабного вторгнення добровольцем знову вступив до лав Збройних Сил України.
Бойовий шлях військового розпочався в Іноземному батальйоні після чого продовжив службу в зенітно-артилерійському дивізіоні окремої танкової бригади. У складі підрозділу брав участь в боях на Харківщині та Донеччині, захищав місто-фортецю Бахмут. Отримав важке поранення поблизу населеного пункту Дворічна на Куп’янському напрямку, частково втратив слух і довго лікувався в госпіталях.
Захисник не жалкує, що зробив свій вибір. Хоча, каже відверто, що йому дуже неприємно бачити, як змінилося ставлення цивільного населення до військових, які внаслідок поранення несуть службу за місцем проживання.
Незважаючи на те, що має підстави для звільнення, хотів повернутися до своїх побратимів, але стан здоров’я поки не дозволяє йому цього зробити.
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного