Старший солдат Анатолій Остапчук останні кілька місяців проходить службу на посаді стрільця взводу охорони роти охорони одного з ТЦК Івано-Франківської області.
Про це розповіли на сторінці Івано-Франківського центру комплектування та соціальної підтримки.
Чоловік проходив строкову службу, демобілізувався, але відразу після початку повномасштабного вторгнення добровольцем знову вступив до лав Збройних Сил України.
Бойовий шлях військового розпочався в Іноземному батальйоні після чого продовжив службу в зенітно-артилерійському дивізіоні окремої танкової бригади. У складі підрозділу брав участь в боях на Харківщині та Донеччині, захищав місто-фортецю Бахмут. Отримав важке поранення поблизу населеного пункту Дворічна на Куп’янському напрямку, частково втратив слух і довго лікувався в госпіталях.
Захисник не жалкує, що зробив свій вибір. Хоча, каже відверто, що йому дуже неприємно бачити, як змінилося ставлення цивільного населення до військових, які внаслідок поранення несуть службу за місцем проживання.
Незважаючи на те, що має підстави для звільнення, хотів повернутися до своїх побратимів, але стан здоров’я поки не дозволяє йому цього зробити.
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Коли Вові в роті охорони сказали, що їх будуть забирати в Черкаси для формування нового батальйону, то я попросила, щоб він навчив мене працювати мотокосою та бензопилою. Ми завжди все робили разом Кілька років тому ми вирішили зайнятися господарством. Розвели кролів, нутрій, качок-шипунів. Ну, й звісно, свині, кури. Це шалений обсяг роботи, але нас то
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного