Вже більше року франківець Михайло Цікель воює з міською владою через оплату за користування горищем. Попри те, що результату жодного, чоловік не здається – планує писати листа президенту.

 

Нечесно не платити гроші

«Ще за керування ЖЕО №7 люк на горище нашого будинку замкнений не був і всі ходили туди, як до себе додому. Так і з’явилося там різне обладнання, – розповідає мешканець будинку на вул. Короля Данила, 16 Михайло Цікель. – Жильцям це набридло, тому вони купили скоби і поставили замок, щоб зачинити доступ на горище».

Втім, за цей час на їхньому горищі назбиралося вже аж шість інтернет-провайдерів. Жоден з них кошти за користування горищем не сплачує. Чоловік вважає, що це нечесно. Особливо, якщо зважати на те, що ОСББ у договорах із провайдерами обумовлює суму і отримує від цих підприємств кошти.

Пан Цікель акцентує: згідно із законом, всі допоміжні приміщення належать мешканцям будинку. Тому вони мають право на оплату. Він вважає, що було би правильно отримувати кошти від інтернет-провайдерів і акумулювати їх, наприклад, на ремонт будинку. А ще більше дратує його те, що на горищі стоїть обладнання провайдерів не тільки для мешканців їхнього будинку, а й для навколишніх.

«Я кілька разів звертався в ЄРЦ, – продовжує Цікель. – Не знаю, за чиїм поданням Івано-Франківська міська рада доручила ЄРЦ укласти договори з провайдерами із надання інтернет-послуг. У положенні зазначено: щоб встановити щити, потрібен проект, погодження з різними інстанціями тощо. Але цього зроблено не було».

Чоловік вирішив зробити розслідування самотужки. Оскільки ключ від горища – у нього, то представники провайдерів уникнути спілкування з ним не можуть. «Я одних запитав: скажіть, скільки на даний час ви заплатили за користування горищем, – розповідає Цікель. – Хлопець подзвонив у бухгалтерію і сказав: ми не платимо нічого, тому що ми надаємо безкоштовні послуги з інтернету працівникам ЄРЦ».

Крім того, чоловік дізнався, що у договорах ЄРЦ із провайдером навіть не передбачена оплата за користування майном мешканців. Чому – не розуміє. Намагався про це запитати через звернення і в міського голови, і навіть у прокуратури, але все марно.

«У прокуратурі мені відмовили. Відписали, що закон про прокуратуру їм не дозволяє таке перевіряти, – каже Цікель. – Відтак я знову звернувся до міського голови. Просив скасувати завідомо несправедливе рішення… Якщо нема дозволу мешканців як власників, то нічого на горищі ставити не можна. Але він переадресував моє звернення у ЄРЦ. Це що, інстанція, яка може скасувати рішення міської ради? Повний абсурд».

Є у чоловіка питання і щодо шкідливості технічних пристроїв. У його квартирі живуть внуки, і тому він переймається, чи бува не шкодять ці пристрої їхньому здоров’ю. Аби дізнатися, чи може він відмовитися від провайдерів на горищі, Михайло Цікель звернувся до «Галицького кореспондента».

Зв’язані одною мережею

У КП «ЄРЦ» всі його підозри намагаються спростувати. Як стверджує в.о. директора ЄРЦ Руслана Василюк, інтернет-провайдери мають право встановлювати на горищі всі свої технічні пристрої – шкоди здоров’ю це не завдає. Тим паче, що всі провайдери мають висновки від фахівців про рівень випромінювання апаратури.

А те, що від будинку йдуть кабелі до іншого будинку, то такою є їхня мережа. Тобто все зроблено за одною системою: мережі переходять від будинку до будинку. І до будинку Михайла Цікеля мережі також йдуть з сусіднього будинку.

Пані Василюк підтверджує, що дійсно ЄРЦ уклав договори з ТзОВ «Ютім», ТОВ «Нетгруп», ТОВ «Ланет», ТОВ «Фрінет», ТРК «Діскавері» та ТОВ «Ей Бі Україна». Проте це не нові підключення, а пролонгація старих. «Дозвіл на підключення видавали ще жеки, – пояснює вона, – а ми уклали договір для того, щоб могти змусити провайдера ліквідувати пошкодження, які вони нанесли чи нанесуть у процесі експлуатації їхніх мереж у будинку».

Також у ЄРЦ заспокоюють, що за інтернет платять вони самі. Однак скільки платять, казати не хочуть…

Щоправда, на запитання, чи може мешканець будинку вплинути на те, щоб обладнання інтернет-провайдерів демонтували, Руслана Василюк каже: мешканці можуть колективно прийняти відповідне рішення. Отже, головне тепер для Михайла Цікеля – це знайти в будинку однодумців.

Тетяна СОБОЛИК