Сьогодні, 22 червня, Калуську громаду просять гідно зустріти полеглого захисника 29-річного Романа Каву, про це йдеться на сторінці Калуської міської ради.
О 17:30 траурний кортеж, що буде супроводжувати загиблого Героя, вирушить з Калуської ЦРЛ і рухатиметься вулицями Калуша за маршрутом:
Івано-Франківська;
Бандери;
Грушевського;
Винниченка;
просп. Лесі Українки;
Б. Хмельницького;
Будівельників, 11;
Коновальця;
Тихого;
Б. Хмельницьного;
Героїв України;
Євшана;
Європейська;
п/к «Мінерал».
Парастас відбудеться о 18:00. Чин похорону розпочнеться завтра, 23 червня, об 11:00 від п/к «Мінерал». Відправа пройде у Соборі Святих Землі Української ПЦУ.
Поховають Героя на Алеї Слави, що на міському кладовищі.
Солдат Роман Кава був призваний по мобілізації у грудні 2022 року. Військовий захищав Україну, як і батько. Служив навідником аеромобільного взводу.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи