Львів’янка Олександра Грудзевич лише два тижні тому переїхала до Івано-Франківська, а вже встигла назбирати команду для бізнес-гри Cash Flow (грошовий потік – англ.). Гра – трансформаційна і популярна у багатьох країнах. Вчить, як мислять люди, які володіють 90% всіх багатств у світі.

Під час гри учасники розширюють рамки свого мислення, дізнаються правила поводження з фінансами, вчаться інвестувати і грамотно збільшувати капітал, а найголовніше – усвідомлюють свої глибинні обмеження щодо грошей.

Як правило, перша гра – це діагностика вашого життя. Практично всі учасники після першої гри помічають, що хоча умови гри і визначає випадок (а це кидок кубиків), гравці все одно поводяться так само, як у житті, тобто «наступають на ті ж граблі». Найчастіше виявляється, що люди  ревно переконані, що гроші даються лише важкою працею, а ціль здобувається потом і кров’ю.

Тренерка фінансового успіху, коуч Олександра Грудзевич вже провела понад 150 таких бізнес-ігор. Каже, що потім у житті гравців стаються колосальні зміни.

Олександра вже понад 20 років працює у сфері фінансів. Довгий час – як банкір, а потім одного дня зрозуміла, що у власному житті фінансово геть неграмотна. Свідомість змінилася після книги Джорджа Семюеля Клейсона «Найбагатша людина у Вавилоні», котрій уже понад сотню років. Олександра називає цю книгу абеткою з фінансової грамотності. Вона почала вчитися на тренінгах, читати спеціальну літературу, досліджувала психологію фінансів. 

«Як виявилося, я не розуміла, для чого взагалі потрібно заощаджувати, – усміхається Олександра. – Я завжди відкладала гроші, бо «так треба», бо може прийти «чорний день». Хоча насправді заощадження – це про фінансову свободу, а не очікування біди. Багато людей взагалі не вміють заощаджувати чи просто не хочуть».

Олександра завжди мала талант до навчання інших – складні речі доносити простими словами, ще в банку всі її стажери потім були найкращими працівниками. Так жінка почала проводити бізнес-тренінги і консультації. Нарешті почувалася вільною і щасливою.

Тренерка переконана, що капітал і фінансова подушка – це шлях до забезпеченої пенсії, старості і загалом до фінансової свободи. В нинішніх реаліях навряд чи варто покладатися на державну підтримку.

«Пенсія з роками буде лише зменшуватися, – пояснює вона. – Якщо раніше одного пенсіонера утримували 5-7 людей, які працюють, то зараз одна людина, що працює, утримує 1,3 пенсіонера, і цей показник зростатиме. В Європі така проблема є ще більшою, бо там уже один працівник утримує аж трьох пенсіонерів. Тому там прийнято відкладати собі на пенсію ще замолоду. Ось ті безтурботні дідусі і бабусі, котрі на пенсії подорожують світом, – не просто заможні щасливчики, вони ретельно заощаджували протягом усього свого життя».

Коли говоримо про фінансову подушку, то йдеться про гроші, які дадуть людині можливість у разі чого не працювати певний час. Чим довшим може бути цей час, тим більшою вважається фінансова подушка. Карантин довів, що більшість людей не вміють управляти своїми грошима. «Пам’ятаю одну сім’ю, в якої щомісячний дохід сягав десяти тисяч доларів, і вони скаржилися, що їм не вистачає на життя, що по вуха в кредитах», – каже тренерка.  

Олександра радить встановити відсоток від свого доходу і щомісяця його відкладати. Це має стати відпрацьованим навиком. Люди часто вирішують заощаджувати те, що лишається наприкінці місяця. І це помилка, бо, як правило, не лишається нічого. Звісно, аби заощаджувати, не варто зменшувати свої потреби і цілі, навпаки – шукати можливості фінансового росту.

Також помилково думати, що спочатку мають прийти гроші, а потім уже вирішиться, на що їх витратити. «Ні, це не працює так, – усміхається Олександра. – Гроші майже завжди приходять під конкретну ціль. Тобто спершу треба розуміти, для чого вам гроші, максимально деталізувати свою ціль і фокусуватися на ній, обов’язково її прописувати, бо існує нейронний зв’язок між рукою і мозком, і, звісно ж, не сидіти на печі, а щось робити в напрямку цілі. Якщо ж постійно концентруватися на зубожінні, на тому, що грошей нема, то їх і не буде. Але повірте, фінансовий ринок переповнений настільки, що грошей вдосталь і вистачить для всіх – ставай і бери. Зараз всюди на фінансових ринках дохідність падає, дохідність по нерухомості так само падає, і це якраз ознака того, що грошей є забагато. Просто люди підсвідомо самі собі блокують фінансовий потік».

Олександра розповідає, що навіть у Святому Письмі неодноразово йдеться про те, що треба заощаджувати і займатися благодійністю. Взагалі дослідили, що в Біблії про віру є 500 віршів, про молитву – теж 500, а про гроші і фінанси – аж 2370 віршів. Звісно, майже всі вони – метафоричні. Хоча часто люди сприймають біблійні рядки буквально, засуджуючи багатство і багатіїв. Але, як пояснює коуч, саме заможна людина має в рази більше можливостей допомагати іншим і робити світ кращим. Про високу місію важко думати, коли нема за що своїх дітей нагодувати.

Часто можна почути переконання, мовляв, гроші псують людей. Насправді не псують, а є лише лакмусовим папірцем внутрішнього стану людини. Якщо вона була зверхня чи жадібна, то гроші лише проявлять цю рису, вважає тренерка. А іноді людині не даються великі гроші, бо її просто «порве» – весь негатив, який вона не хоче в собі визнавати, висунеться назовні. Таке не кожен витримає. Недарма кажуть: хочеш перевірити людину – дай їй великі гроші або владу.   

Наталя МОСТОВА