Микола САЄВИЧ: «У нашій країні краще сидіти і нічого не робити»

  • Минулої п’ятниці під час засідання виконавчого комітету міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив, що на КП «Івано-Франківськводоекотехпром» – «маски-шоу». Тобто на підприємстві проводився обшук, що тривав цілий день. Після його завершення журналіст «Галицького кореспондента» зустрівся з гендиректором «Водоекотехпрому» Миколою Саєвичем.

    – Пане Миколо, що ж у вас там відбувалося?

    Приїхали представники Генпрокуратури з ухвалою Печерського суду для вилучення документів, пов’язаних із кредитом, який ми брали у Світового банку в період 2007-2015 років. У жовтні 2015 р. ми завершили освоєння кредиту. Зараз відбувається повернення грошей.

    Наразі вилучали оригінали документів, які ще не встигли вилучити інші інстанції при попередніх обшуках. Сказали через два тижні зателефонувати їм, слідчий документи вивчить, і якщо вони будуть не потрібні, то нам їх повернуть.

    – То тільки на вашому підприємстві обшуки?

    Ні. Такі перевірки вже були у Чернігові та Слов’янську Донецької області. Зараз мають перевірки ті водопровідні підприємства, які брали кредит Світового банку.

    До речі, це вже не перший обшук на нашому підприємстві. Раніше приїжджали з Києва представники УБЕЗу, тоді теж були обшуки і вилучені документи.

    IMG_6702

    – Тобто вас підозрюють у якійсь змові?

    У відмиванні коштів. Хоча, перевіряючи, вони цього не говорять. Беруть документи і кажуть, що є підозри. Мотивують завищеними цінами на виконання робіт. Не знаю, можливо, хтось щось написав, можливо, у них є якась інформація.

    У нас уже тричі була перевірка Держаудитслужби, також Рахункова палата все перевірила. Порушень не знайшли. Тим більше, у минулому році вже була перевірка цієї служби виключно по цьому питанню. Два місяці перевіряли кожну закупівлю та наявність закупок. Крім цього, щороку аудитори Світового банку проводили перевірки наявності закупок і виконаних робіт.

    – Що вони шукають?

    Я не можу сказати. Їм треба, щоб щось було. Чомусь така уява: якщо ти щось робиш, то мало вкрастися і не мало зробитися. А пояснення, що очисні стоять і вони – найкращі, поясненням не є.

    От є машина, яку ми купили, значить на ній мало вкрастися. Хоча вона на 50 тис. грн. дешевша за таку саму, якщо б ми купували у салоні. Все одно вважають, що на ній треба було вкрасти.

    – Я прочитала на одному івано-франківському сайті, що вас звинувачують у крадіжці 10 млн. доларів. Звідки така інформація?

    Ми взяли кредит у розмірі 10 млн. доларів США у Світового банку. 6 млн. євро пішло на очисні споруди. Крім цього, закупили техніку: трактор, дві аварійні машини, мікроавтобус, каток, три компресори, установку для промивання труб, лабораторне обладнання, поставили нову систему зі знезараження води тощо. На все це є перелік документів, проведені тендери, є погодження Світового банку і погодження Мінрегіону та Мінфіну. Тим більше, що ці кошти йшли з рахунків Світового банку або Мінфіну.

    – Скільки часу контролюючі органи мають право вас отак смикати? Є термін давності?

    Думаю, що нема. Раніше у нас була справа, яку вели чотири роки. Справи заводяться легко, навіть на чиюсь скаргу відкривають кримінальне провадження. А потім досліджують і роблять експертизи.

    – Багато у вас вилучили документів?

    Десь три тисячі сторінок. Але для нас це невеликий обсяг. Адже один контракт по світовому банку має 600 сторінок.

    – А якщо забути про перевірки, то як справи на підприємстві?

    Все добре. Єдина проблема – не підвищують тариф.

    – Так мають же підвищити от-от.

    Цікаво, що торік мали підвищити з 9,28 до 13,30 грн. за кубометр води. Новий тариф уже висів на сайті НКРЕКП. Потім прийшли з обшуком і інформацію зняли з сайту. Тому наразі не знаю, чи піднімуть тариф. Втім чинників, щоб підняти його, достатньо: зросла ціна на електроенергію, збільшилась мінімальна зарплата тощо. Тариф 13,30 грн. вже занизький, і йде мова про 14 грн. з гаком.

    – Але ви все одно даєте собі раду?

    Даємо, втім працівники звільняються. Молоді люди виїжджають у Польщу. От у нас поїхали люди з лабораторії. Людина за тиждень заробила за кордоном стільки, скільки могла заробити за місяць у нас. От вони і їдуть. Зварники приходять – повчився трохи, набив руку і пішов. А ми не можемо піднімати зарплату, бо є тарифна сітка. Звісно, стараємося якось стимулювати, але не завжди це спрацьовує. Та що казати, навіть водіїв нам не вистачає.

    Я намагаюся виходити з ситуації, робимо інші роботи. Наприклад, виявлення витоків у Коломиї, Чернівцях, Бродах, Заліщиках. Також робимо багато різних аналізів, бо мусимо перекривати ту нестачу коштів іншими роботами. Все це якраз завдяки техніці і приладам, які закуплені за кредитні кошти.

    – А міський бюджет допомагає?

    Так. У 2016 р. нам дали 14 млн. грн. як внески у статутний фонд. Втім нам дають кошти під конкретні роботи. За ці гроші ми робили мережі на дорогах, де робиться ремонт.

    – А якби тариф відповідав дійсності, то ви б робили ці роботи за кошти підприємства?

    Так, більшу частину.

  • – Ви вже мали проблеми щодо кредиту Світового банку, коли якийсь заступник міністра не хотів підписати вам документи. Він далі працює?

    Так. Він зараз написав нам листа, щоб ми брали наступний кредит.

    – І будете брати?

    Скоріше за все, ні.

    – Через оці проблеми?

    Виключно через ці проблеми. Хоча, зізнаюся, ми хотіли робити біогаз, електроенергію, когенерацію, обробку мулу. Бо ми тільки півпроекту зробили. У Чехії, Прибалтиці такі очисні роблять за 40-60 млн. євро, а ми вклали всього лише шість. А до нас приходять і кажуть, що ми ще й вкрали.

    – Які у вас стосунки з міською владою? На який термін ви уклали контракт з міським головою?

    На рік.

    – Знову на рік? Не довіряє вам мер так, щоб на довше підписати договір?

    Довіряє повністю. Це робота. Я теж вважаю, що це неправильно, якщо на рік. Бо людина, відповідно, тільки на рік буде викладатися. Керівник має мати перспективу і план, а на рік багато не заплануєш. Проте я не ображаюся: на рік – то на рік.

    – Від вас пішов на посаду керівника КП «Електроавтотранс» ваш заступник Віталій Голутяк. Виховуєте нових керівників?

    Він був дуже хорошим спеціалістом, і мені дуже шкода за ним.

    – І хто зайняв його місце?

    Роман Кімачук.

    – Це колишній свободівський депутат?

    Так.

    – І як він працює?

    Освоюється, активний, з часом також буде хорошим спеціалістом. На даний час, на жаль, він ще не Голутяк.

    – Є інформація, що на «Водоекотехпромі» працює дружина мера. Невже це правда?

    Так, правда. Ходить на роботу кожного дня. Вона у групі, яка працює над інвестиціями, займається економічними розробками, працює над новими проектами. Зокрема, ми зараз освоюємо новий проект – ISO 9011, впроваджуємо програму стандарту якості послуг підприємства. Ми виграли 40 тис. євро гранту на це впровадження. Тому думаю, що тепер кредити брати не будемо, а працюватимемо по грантах.

    – Це краще?

    Так, бо віддавати гроші не треба. Хоча й тут приїжджають і перевіряють. Бо в нашій країні не можна нічого доброго робити. Краще не робити. А коли робиш, то постійно перевіряють і питають.

    От маємо ситуацію. До мене приїхав чоловік з київської фірми з нанотехнологіями. Він готовий забрати у нас весь мул і переробити його на електроенергію чи ще щось. Просять дозволу поставити у нас на території свій завод і переробляти мул, який є нашими відходами. Чоловік готовий створити нове підприємство і платити податки в бюджет. І я готовий піти йому назустріч, але розумію, що можу знову мати проблеми з контролюючими органами. Бо ж просто так віддати 350 тис тонн мулу комусь задарма не можна. Навіть якщо мул нікому не потрібен, а всі інші аналогічні підприємства в Україні вивозять мул і платять за це гроші. Бо це ж, як сміття.

    Абсурд! Адже потім будуть проблеми. Скільки вивезли, скільки не вивезли, скільки хто вкрав і чому віддав мул безплатно?

    – Знаю, що ви багато уваги приділяєте дозвіллю працівників. Розкажіть про це більше.

    Так, все це робиться відповідно до колективного договору. Часто це ініціатива працівників, яку я дуже підтримую. Ми граємо у футбол, маємо хороший хор, скрізь з ним виступаємо, організовуємо екскурсії. Недавно були у Берегово на Святі вина, відвідали у Мукачево замок Паланок, ходили в гори – на Хом’як. Крім цього, наші працівники відвідують басейн у фізкультурному технікумі. А зараз – створюють жіночу волейбольну команду.

    До речі, ми підтримуємо нашу дитячу спортивну школу №2, команда якої зараз грає у волейбол на першості України. Також маємо ідею створити з університетом нафти і газу такий собі стенд, де вони будуть робити лабораторні роботи з водою та каналізацією. Наразі це ще обговорюється.

    Розмовляла Тетяна СОБОЛИК

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!