Новообраний президент України Володимир Зеленський взявся зупиняти війну на Донбасі. 1 жовтня він заявив, що наша держава погоджується на текст так званої “формули Штайнмаєра”. Одразу українці розділилися на два табори: тих, хто підтримує президента, і тих, які категорично проти його дій.

«Формула Штайнмаєра» – що це?

Сьогодні цей термін можна почути скрізь, але що таке «формула Штайнмаєра»? Насамперед, це комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу.

Нагадаємо, що у вересні 2014 року Україна і Росія підписали в Мінську дві домовленості, а у лютому 2015-го – ще одну. Усе це здійснювалося за посередництва Франції, Німеччини й Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ).

Метою цих домовленостей було припинення воєнних дій на сході України, відведення всіх важких озброєнь обома сторонами, проведення місцевих виборів за законами України або ж надання «особливого статусу» захопленим російськими силами територіям. Також домовленості вимагають вивести найманців із території України під спостереженням ОБСЄ, забрати всі іноземні збройні формування, військову техніку, а також запровадити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні.

Ці документи відомі як Мінські домовленості. Спочатку Мінські домовленості допомогли в поступовій розрядці бойових дій. На жаль, вони не зупинили їх.

У 2016 році німецький політик Франк-Вальтер Штайнмаєр намагався знайти вихід із ситуації, яка виникла між Україною та Росією. Так з’явилася «формула Штайнмаєра», яка полягає в тому, щоб запровадити «особливий статус» для окупованих територій відразу після закінчення голосування, але на тимчасовій основі. Уже після того, як вибори визнають законними.

1 жовтня цього року цю формулу та її формулювання узгодили. Її підписали Україна та Росія, представники ОБСЄ. Від України лист підписав Леонід Кучма, від ОБСЄ – Мартін Сайдік, від Росії – Борис Гризлов.

Оскільки не всі українці позитивно сприйняли таке рішення Володимира Зеленського, президент вирішив пояснити людям суть формули: “Що це таке: тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, відомий також у суспільстві як “закон про особливий статус Донбасу”, починає діяти на постійній основі за умови, … коли там відбудуться місцеві вибори, проведені згідно з Конституцією України та законодавством України, а також після публікації звіту ОБСЄ, що вибори відбулися за стандартами ОБСЄ та міжнародними стандартами демократичних виборів”.

А ще президент підкреслив, що “ніяких виборів під дулом кулеметів не буде і не може бути”.

Хочемо, щоб нас почули

В Івано-Франківську наступного дня після заяви Зеленського про підтримання «формули Штайнмаєра» активісти, громадські організації та мешканці міста виступили проти. Уже 2 жовтня у приміщенні Івано-Франківської ОДА зібралися охочі, щоб створити штаб спротиву капітуляції України.

“Я категорично проти “формули Штайнмаєра”, українці самі мають вирішувати, куди їм прямувати, тому ніхто нам не допоможе. Ми будемо думати, що нам робити. Пройшло 5 років, а ми досі не знаємо, як боротися з центральною владою”, – каже депутат обласної ради Василь Попович.

Активістка Наталія Сербин запропонувала створити координаційний штаб проти капітуляції України, усі присутні підтримали її. Так було створено “Штаб національного спротиву капітуляції України”. Головою тимчасово обрали Наталію Сербин.

«Ми розуміємо, що переговорний процес зайшов у глухий кут, коли Україна погоджується на всі умови, які диктує Росія. З іншого боку, ми розуміємо, що міжнародна політика президента Зеленського на низькому рівні, тому зараз відбувається здача Донбасу», – каже Сербин.

Активістка додає, що президент України погоджується на все, що пропонує Путін. Вона ж вважає, що мир із Путіним неможливий. «Сподіваюся, що Володимир Зеленський буде мати власний план повернення Донбасу. Війну неможливо зупинити – її треба достойно вести», – зауважує активістка.

За словами Наталії Сербин, створення таких штабів – це мобілізація всіх людей, які сьогодні є носіями якоїсь певної громадської думки і які мають дати максимум імпульсів для адміністрації президента і парламенту, що вони не погоджуються на «формулу Штайнмаєра».

Цього ж дня біля обласної державної адміністрації в Івано-Франківську учасники АТО зібралися на віче ветеранської спільноти. “Потрібно активно діяти усіма засобами. Я впевнений, що той відсоток, який зараз відстоює інтереси України, більший, ніж той, який сидить на дивані, і саме ці люди будуть змінювати країну”, – каже Мирослав Кріль, голова обласної Асоціації учасників та ветеранів АТО.

Учасники віче оголосили звернення до органів центральної влади щодо недопущення капітуляції. А до органів місцевих рад висунули вимогу зібрати позачергову сесію і висловити ультиматум від імені нашого краю.

“Наша мета пояснити людям, що відбувається. Якщо цю формулу приймуть, то це означатиме, що у нас немає конфлікту з країною-агресором, немає окупованих територій. Практично, ми отримаємо автономну Луганську, Донецьку республіку і ми втратимо те, що називається незалежною державою”, – каже волонтер, медик та боєць АТО Степан Андрійців.

Уже 3 жовтня в Івано-Франківську відбулась позачергова сесія обласної ради, на якій депутати висловили підтримку ветеранам АТО.

Перший заступник голови облради Василь Гладій зачитав текст звернення до президента Володимира Зеленського, яке й прийняли депутати. У ньому йдеться про недопущення надання особливого статусу Донбасу чи проведення виборів до деокупації ОРДЛО. “За” проголосували 68 депутатів.

Свою позицію висловив і голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль як представник президента України.

“Президент України Володимир Зеленський не збирається здавати ворогу жодного квадратного метра нашої рідної української землі. Ціль президента України, як і кожного з нас, – мир в єдиній соборній Україні, повернення  всіх без винятку полонених, повернення тимчасово окупованих територій, припинення жахливих втрат патріотів України. Але ніяких виборів під дулом кулемета не буде і бути не може. Ніяких виборів за наявності на цих територіях військових або озброєних осіб – з боку Росії чи будь-кого – бути не може”, – сказав Денис Шмигаль.

Голова ОДА додав, що перемога над агресором буде продемонстрована лише повноцінним входженням України в коло незалежних успішних цивілізованих держав світу. За його словами, остаточно формула мирного врегулювання і завершення війни на Донбасі буде визначена на зустрічі у Нормандському форматі, яка має відбутися найближчим часом.

«Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в Україні буде новий. Його буде розробляти парламент у тісній взаємодії із суспільством. Перший досвід розведення військ та повернення полонених був вдалий, і президент наполегливо працює над наступним етапом. Успіх лежить у переведенні перемовин у Нормандський формат», – каже Денис Шмигаль.

На думку голови Івано-Франківської ОДА, досвід війни демонструє, що розв’язати вузол, яким нас зв’язує агресор, можна лише дипломатичним шляхом із залученням лідерів провідних держав світу.

По всій Україні та за кордоном

На цьому протести та мітинги з приводу «формули Штаймаєра» не завершилися. У неділю, 6 жовтня, в Україні відбулася акція “Ні капітуляції”.

У Львові участь в акції взяли кілька політичних партій, Комітет Майдану Львівщини та Студентське братство. Акція пройшла без партійних прапорів, обласне і міське керівництво мітинг проігнорувало.

У Сумах учасники акції тримали українські прапори із написами: “Не дамо злити країну”, “Україна – не рояль!”, “Ні капітуляції!”, “Ти загрався!”. Захід відбувся у форматі “відкритого мікрофона”, де кожен охочий міг виступити з промовою.

У Харкові основною вимогою учасників акції було скликання позачергової сесії Харківської облради та підписання звернення до президента України щодо неприпустимості впровадження особливого статусу Донбасу та відведення українських військ від лінії розмежування.

В Івано-Франківську люди також протестували. За словами співорганізатора віче Олега Федяніна, у них зараз одна спільна мета – донести до керівництва держави позицію активних громадян.

«У нас немає часу дозволяти собі загравати з окупантами. Ми не повинні віддавати частину нашої української землі і не маємо дозволити провести там вибори. Я тішуся з того, що в Івано-Франківську є велика кількість активних громадян, які прийшли сюди, щоб сказати свою думку. Ми продовжуватимемо такі акції, поки нас не почують», – каже Федянін.

Жителька Луганщини, яка зараз проживає в Івано-Франківську,  Валентина Коломієць не може віддати свою землю. “Моя бабця з Донбасу, вона там похована, мої батьки теж. Вони розмовляли українською. А зараз туди зайшли росіяни, і тепер ми не маємо права розмовляти нашою рідною мовою, за це можна потрапити у підвал. Моя країна – це не порнокраїна і не прохачка, і моя дочка – це не бренд, моя дочка – це українка, і ми пишаємось, що ми українці. Тут моя земля, і за неї я готова навіть зброю взяти в руки, заради своєї внучки я піду на все”, – додає Валентина Коломієць.

Чого чекаємо від Кремля

7 жовтня в Івано-Франківську у рамках ініційованої президентом Зеленським програми «Діалоги про Україну» відбулася зустріч із представниками уряду, присвячена мирному врегулюванню на Донбасі.

Стратегію влади щодо досягнення миру та захисту суверенітету представили політичний директор Міністерства закордонних справ України Олексій Макеєв, перший заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Антон Колумбет та заступник міністра оборони України Аліна Фролова.

“Розведення військ було передбачено ще Мінськими домовленостями. Зараз ми намагаємося перезапустити цей процес. Це робиться для збільшення відстані між нами і противником, задля зменшення кількості обстрілів і втрат життів. Обидві сторони мають відступити на 1 кілометр, забрати техніку й укріплення. Далі беруться до розмінування тощо. Але це можливо лише на сьомий день після повного припинення обстрілів”, – сказала Ірина Фролова, заступниця міністра оборони України.

Представники уряду пояснили, які кроки для припинення війни будуть здійснені найближчим часом, за які «червоні лінії» влада не заступатиме та навіщо Україна погодилася на «формулу Штайнмаєра».

Олексій Макеєв зазначив, що близько 2000 українських дипломатів працюють над досягненням миру і перемоги. Він пояснив, що розповідати наперед про стратегії перемоги було б нерозумно.

“Ми почали звільняти наших хлопців, погодилися на вимоги щодо «формули Штайнмаєра» і тепер чекатимемо на надзвичайно складні переговори у Нормандському форматі. Ми чекаємо, що Кремль виконуватиме свої зобов’язання”, – сказав дипломат.

Степан Волковецький, нардеп І-ІІ скликань, ексдипломат та голова обласної “Просвіти”, каже, що у світовій історії немає такого прикладу, щоб держава, в якої забрали частину території, говорила про мир. “Не розумію, як ми збираємося встановлювати контроль над сходом України, адже там наразі панує бандитський режим. Які шляхи вирішення цього всього?” – запитує він.

На це Олексій Макеєв відповів, що вибори на території ОРДЛО можливі лише після роззброєння бандитських формувань, а також за присутності українських ЗМІ.

Голова обласної спілки учасників АТО Мирослав Кріль зазначив, що відведення військ з Бахмутської траси призведе до втрати Сєверодонецька і Лисичанська. А місцевого населення там, за його словами, залишилось відсотків 15-20.

“Нам дуже б хотілось надіятися, що наш президент належить до категорії гросмейстерів. Наразі у нас є в цьому сумніви. Бо здобутки Путіна на цьому фронті, безсумнівно, відомі”, – говорить атовець. 

А що каже Росія?

Речник Путіна Дмитро Пєсков  2 жовтня заявив, що схвалення Києвом «формули Штайнмаєра» – це позитивний факт. «Зараз хочеться сподіватися на те, що ми й далі підемо шляхом реалізації Мінських домовленостей, бо це єдино можливий спосіб для врегулювання українського конфлікту на південному сході цієї країни», – додав він.

За словами аналітиків, схвалення від Москви не дивує – вважається, що «формула Штайнмаєра» більше на користь Росії, ніж України. Кремлеві особливо подобається те, що закон про особливості місцевого самоврядування окупованих територій має почати діяти відразу ж після закінчення місцевих виборів, о 20-ій вечора, просто після закриття дільниць для голосування.

Ріта БОДНАР