Травмованого лелеку Дмитра, якого врятував завгосп Підгірської гімназії Ігор Перекицей і опікувався ним упродовж трьох місяців, відвезли на зимівлю у Центр реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку. 

 

Там птаха оглянув ветеринар та помістив на тимчасовий карантин. На подвір'ї школи Дмитро жив з липня, відколи впав з гнізда і травмував ногу та крило. Завгосп виходив лелеку та вирішив передати його під професійну опіку через настання холодів. Однак, каже, що вже сумує за ним, розповідає Суспільне.

Ігор Перекицей знайшов птаха на території гімназії наприкінці липня, коли той випав з гнізда.  

«Були сильні дощі й вітри. Я мусив поїхати до школи й подивитися, що там робиться. Бачу: пси якраз біля гнізда. Я ближче під'їжджаю скутером, а це лелека бідний. Одним крилом лише відмахується, лежить. Хвилин десять бракувало, і собаки були б його роздерли. Він бідний був — крило не працювало й одна ніженька», — розповідає Ігор Перекицей.

 

Чоловік помістив лелеку в ящик у кочегарці. Мастив птаха мазями, забинтував ніжку.

«Через два тижні він став на ноги. То я лелеку виніс уже біля кочегарки, і він почав ходити полегеньку. І так ми здружилися. Дав йому кличку Дмитро, бо я — Дмитрович», — продовжує Ігор Перекицей.

 

Про травмованого лелеку дбали також учителі та учні Підгірської гімназії, каже директорка закладу Ольга Івоняк.

«Кожного ранку, коли я приїжджала до школи, то з ним віталася, питалася, як у нього справи. Лелека любив іти до машини, а потім йти у своїх справах. Він вільно ходив всією територією нашої школи, коли діти гралися. Вони знали, що його треба берегти. Ми допомагали, давали птаху їсти, щоб він міг якнайшвидше відновитися і полетіти. Ми щиро вірили, що він зможе полетіти зі своїми родичами», — говорить Ольга Іваняк.

 

Завгосп гімназії Ігор Перекицей розповідає, що у гнізді на території школи, крім цього птаха, було ще троє лелек. Вони час від часу навідувалися до травмованого Дмитра, однак відлетіли у теплі краї без нього.

 

«Коли похолодало, я приїхав, а він чогось такий бідненький. Це ж худобина. Вона хоче води, але хоче й тепла. А у нас що, зараз, не дай Боже, 2-3 морозу. Скільки я годував його… Я б собі цього не простив», — каже Ігор Перекицей.

 

Відтак чоловік почав думати, куди можна перевезти лелеку, щоб йому було безпечно та комфортно. 28 жовтня птаха забрали у Центр реабілітації диких тварин Галицького нацпарку.

«Бачите, Дмитро так став спеціально, щоб його ще наостанок сфотографувати, що він тут був у мене біля кочегарки. Я так бачу, птах щось відчуває, що його будуть забирати. Ви знаєте, дуже щось тут шкребоче. Бо я звик до нього. Дмитро, Дмитруню, Дмитре, не бійся, ти потрапиш у дуже добрі руки. Щастя, здоров'я тобі, Дмитре», — побажав Ігор Перекицей. 

 

У Центрі реабілітації диких тварин Галицького нацпарку птаха оглянув лікар-ветеринар Олег Романів. З його слів, видимих покодждень на лелеці не помітно. 

«Подальше спостереження нам покаже, як він, і наскільки він приживеться. Можливо, буде літати, а якщо ні, якщо в нього є якась невидима травма, яка йому буде шкодити літати, то птах буде жити разом з нашими лелеками», — каже Олег Романів.

За його словами, упродовж десяти днів лелека Дмитро перебуватиме на карантині. Надалі, залежно від стану птаха, вирішуватимуть, куди його помістити на зиму.

 

«Лелека, як правило, добре зиму переносить, витримує 10 градусів морозу. Головне — корм дати і прочистити доріжки, щоб не були у снігу. Потім настає весна. Прилітають лелеки з теплих країв. Якщо Дмитро зможе літати, то нам немає потреби його тримати», — розповідає Олег Романів.

 

Ігор Перекицей додає: «Тяжко, бо вже не знаю, чи побачу його. Буду дуже сумувати за ним. Може, наступного року прилетить навесні. Може, впізнає».