Прикарпаття у скорботі. За Україну загинули два бійці.
Героїчно віддав своє життя на сході України мешканець села Дубівці – Василь Куцій. Про це повідомляє на своїй сторінці Олег Каськів.
Похорон відбудеться в с. Дубівці. Про розпорядок заупокійних Богослужінь буде повідомлено пізніше.
"Щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати. Разом з Вами схиляємо голови у глибокій скорботі та молимось за упокій. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!!!", - йдеться в повідомлені.
На російсько-українській війні загинув воїн з села Богородичин – Іван Рожков.
Іван захищав Україну від російського агресора. Військовослужбовець військової частині А4599 загинув 11 вересня під час виконання службових обов’язків, повідомляє Коршівська ТГ.
"Висловлюю щирі співчуття родині та близьким… Нехай Господь допоможе пережити гіркий біль непоправної втрати… Молимось разом з вами… Вічна пам’ять, щира вдячність та безмежна шана Захиснику! Герої не вмирають… Наші мужні воїни покинули поле бою на землі і приєдналися до небесного війська, щоб ангелами світла оберігати рідну землю, свій народ від темряви зла… Слава Україні! Слава нашим Героям!", - підкреслює Назарій Іванів.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні