Прикарпаття у скорботі. За Україну загинули два бійці.
Героїчно віддав своє життя на сході України мешканець села Дубівці – Василь Куцій. Про це повідомляє на своїй сторінці Олег Каськів.
Похорон відбудеться в с. Дубівці. Про розпорядок заупокійних Богослужінь буде повідомлено пізніше.
“Щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати. Разом з Вами схиляємо голови у глибокій скорботі та молимось за упокій. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!!!”, – йдеться в повідомлені.
На російсько-українській війні загинув воїн з села Богородичин – Іван Рожков.
Іван захищав Україну від російського агресора. Військовослужбовець військової частині А4599 загинув 11 вересня під час виконання службових обов’язків, повідомляє Коршівська ТГ.
“Висловлюю щирі співчуття родині та близьким… Нехай Господь допоможе пережити гіркий біль непоправної втрати… Молимось разом з вами… Вічна пам’ять, щира вдячність та безмежна шана Захиснику! Герої не вмирають… Наші мужні воїни покинули поле бою на землі і приєдналися до небесного війська, щоб ангелами світла оберігати рідну землю, свій народ від темряви зла… Слава Україні! Слава нашим Героям!”, – підкреслює Назарій Іванів.
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи