На стадіоні “Колос” відбувся благодійний футбольний матч між командами ФК “Пробій” та ФК “Прикарпаття ЗСУ”.
Вчора, 28 серпня, під час благодійного матчу між командами ФК «Пробій» та ФК «Прикарпаття ЗСУ» отці-декани Ігор Левицький, Богдан Мороз та отець Микола Вонсуль освятили автомобілі, які невдовзі відправляться до наших захисників.
До придбання шести автомобілів, два з яких уже вирушили на передову, доклалися підприємці, працівники міської ради та мешканці громади. Кошти на купівлю транспорту складалися з одноденного заробітку працівників Городенківської ради, благодійних внесків мешканців Семаківського та Серафинецького старостинських округів та всіх небайдужих мешканців Городенківської громади, які долучилися до спільної справи у придбанні авто нашим військовим на передову.
Долучилися до придбання транспорту підприємства: “ЕкоБеррі” (с. Тишківці, керівник Ігор Князевич), ФГ «Водолій 55» (керівник Михайло Лазорко) та інші підприємці Городенківської громади.
“Щиро дякуємо усім благодійникам за придбані автівки та всім, хто долучився до збору коштів під час благодійного матчу. Усі зібрані гроші, у сумі 21 066 гривень та 10 злотих, перечислені на благодійний рахунок громади та будуть використані на потреби наших військових-земляків, які боронять країну на передовій”, – йдеться в повідомлені.
Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу. І вже на виставці пригадала собі, що росла з
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи