Про це пише "Галицький кореспондент", посилаючись на Городенківську міську раду.
Мешканці Городенківської громади сьогодні, 7 квітня, на колінах зустріли полеглого захисника Морощука Івана Івановича, мешканця села Поточище, уродженця села Голови Верховинського району, який загинув, захищаючи Україну від російського агресора.
Біля каплиці Покрови Пресвятої Богородиці "Всіх Воїнів" у Городенці священнослужителі громади відправили поминальну панахиду за загиблим воїном.
"У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірного сина України. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме до Царства Небесного", - йдеться на сторінці громади.
Тіло полеглого Героя перевезли до Поточища, де в місцевій церкві відбуватиметься панахида. Поховають захисника у рідному селі на Верховинщині.
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному