Про це пише "Галицький кореспондент", посилаючись на Городенківську міську раду.
Мешканці Городенківської громади сьогодні, 7 квітня, на колінах зустріли полеглого захисника Морощука Івана Івановича, мешканця села Поточище, уродженця села Голови Верховинського району, який загинув, захищаючи Україну від російського агресора.
Біля каплиці Покрови Пресвятої Богородиці "Всіх Воїнів" у Городенці священнослужителі громади відправили поминальну панахиду за загиблим воїном.
"У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірного сина України. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме до Царства Небесного", - йдеться на сторінці громади.
Тіло полеглого Героя перевезли до Поточища, де в місцевій церкві відбуватиметься панахида. Поховають захисника у рідному селі на Верховинщині.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні