Земля Калущини провела в останню дорогу Любомира Фединяка.
Про це йдеться на сторінці міського голови Андрія Найди.
Любомир народився 23 січня 1976 р. у селі Кропивник. З дитячих років любив спорт. Після закінчення школи навчався у фізкультурному технікумі, а згодом закінчив Тернопільський університет.
Розпочав свою трудову діяльність у ДЮСШ «Сокіл» тренером з волейболу. З 2000 року працював у Калуському політехнічному коледжі викладачем, а пізніше займав посаду заступника директора з виховної роботи.
“Завжди справедливий, доброзичливий, розсудливий та відповідальний. Любоир був хорошим сином, люблячим чоловіком, батьком, братом, безвідмовним другом, відважним побратимом та добрим односельчанином”, – йдеться в дописі.
Безмежно відданий своїй улюбленій справі, як тренер Калуської збірної з волейболу здобув велику кількість нагород команди-переможця.
У перший же день повномасштабного вторгнення Росії став до лав Збройних Сил України, щоб захистити майбутнє своїх дітей.
Героя поховали на кладовищі в рідному селі Кропивник.
Про митців неможливо писати в минулому часі. Це людина була, жила, а митець він поза часом, і минулим також. Бо він є доти, доки є його твори, навіть якщо про них і мовчатимуть. Але Володимиру Луканю не загрожує мовчання, бо занадто багато зробив він усього як доброго, так і талановитого. Проте краще говорити про
Війна змінює всіх. І з кожними змінами вона ставить перед нами все більше викликів. Нам як суспільству, яке живе в нових умовах, важливо не ігнорувати й не замовчувати, а навчитися говорити та вирішувати питання, які стають життєво важливими. Відновлення емоційної стабільності не менш важливе ніж фізичний відпочинок. І якщо є варіанти підтримки, які можуть допомогти
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного