Земля Калущини провела в останню дорогу Любомира Фединяка.
Про це йдеться на сторінці міського голови Андрія Найди.
Любомир народився 23 січня 1976 р. у селі Кропивник. З дитячих років любив спорт. Після закінчення школи навчався у фізкультурному технікумі, а згодом закінчив Тернопільський університет.
Розпочав свою трудову діяльність у ДЮСШ «Сокіл» тренером з волейболу. З 2000 року працював у Калуському політехнічному коледжі викладачем, а пізніше займав посаду заступника директора з виховної роботи.
“Завжди справедливий, доброзичливий, розсудливий та відповідальний. Любоир був хорошим сином, люблячим чоловіком, батьком, братом, безвідмовним другом, відважним побратимом та добрим односельчанином”, – йдеться в дописі.
Безмежно відданий своїй улюбленій справі, як тренер Калуської збірної з волейболу здобув велику кількість нагород команди-переможця.
У перший же день повномасштабного вторгнення Росії став до лав Збройних Сил України, щоб захистити майбутнє своїх дітей.
Героя поховали на кладовищі в рідному селі Кропивник.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного