У підрозділах окупаційних військ значно збільшилась кількість втрат.
У Старобільську цивільним важко отримати медичну допомогу, морг Сватового переповнений тілами окупантів, по Білогорівці росіяни вдарили з повітря, про це інформує голова Луганської ОДА Артем Лисогор.
«Противник не може досягти переваги на землі, чим вкрай незадоволене військове командування РФ. Втім, росіяни не припиняють артилерійський тиск по позиціях наших військових та по території сіл поблизу лінії фронту. Невське і Білогорівка під вогнем гармат, «Градів» та мінометів перебувають щодоби, – наголосив начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор. – Атакує ворог і з повітря. Вчора завдано удару по Білогорівці, а також по селах Донеччини, які розташовані поряд з адмінмежею з Луганщиною», - йдеться в повідомленні.
Тіла загиблих росіян фізично не встигають вивозити з місцевих моргів.
Як зазначається, така ситуація останнім часом сталася в Сватовому, де відповідний заклад переповнено вже тиждень, про що свідчить трупний запах навколо.
У Старобільську загарбники примусово перевели значну частину медичного персоналу із місцевих лікарень до своїх військових шпиталів для надання медичної допомоги пораненим окупантам.
Через це місцеві жителі похилого віку скаржаться на відсутність можливості отримати медичну допомогу, оскільки не вистачає лікарів.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні