Зловмисник проник в помешкання через вікно, викрав гроші та цінні речі.
Днями на лінію «102» надійшло повідомлення від 27-річного мешканця Івано-Франківська, повідомляють у пресслужбі поліції області.
Чоловік повідомив, що в його помешкання проникла невідома особа та викрала гроші: 800 доларів США, 860 євро та 95 тисяч гривень. Заявник на той момент перебував у літній кухні.
Виїздом слідчо-оперативної групи Івано-Франківського районного управління поліції встановили, що зловмисник проник у житло, розбивши дерев’яне вікно. Окрім грошей з будинку зникли кілька мобільних телефонів, зарядні пристрої, фотоапарат та ювелірний виріб.
Поліцейські вилучили з місця події речові докази та за лічені хвилини встановили особу, причетну до крадіжки. Ним виявився 33-річний чоловік, що тимчасово проживав у Вінницькій області, раніше судимий за аналогічні злочини.
Оперативники спільно з чернівецькими колегами невдовзі затримали чоловіка у Чернівцях. При собі він мав вкрадені гроші та мобільні телефони.
Фігуранта затримали в порядку ст. 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Його дії слідчими кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, вчинена в умовах воєнного або надзвичайного стану).
Наразі чоловіку повідомили про підозру, суд невдовзі обере міру запобіжного заходу.
Незалежно від розміру вчиненої крадіжки, міра покарання обирається найсуворіша, оскільки прирівнюється до скоєння тяжкого злочину.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні