Зловмисник проник в помешкання через вікно, викрав гроші та цінні речі.
Днями на лінію «102» надійшло повідомлення від 27-річного мешканця Івано-Франківська, повідомляють у пресслужбі поліції області.
Чоловік повідомив, що в його помешкання проникла невідома особа та викрала гроші: 800 доларів США, 860 євро та 95 тисяч гривень. Заявник на той момент перебував у літній кухні.
Виїздом слідчо-оперативної групи Івано-Франківського районного управління поліції встановили, що зловмисник проник у житло, розбивши дерев’яне вікно. Окрім грошей з будинку зникли кілька мобільних телефонів, зарядні пристрої, фотоапарат та ювелірний виріб.
Поліцейські вилучили з місця події речові докази та за лічені хвилини встановили особу, причетну до крадіжки. Ним виявився 33-річний чоловік, що тимчасово проживав у Вінницькій області, раніше судимий за аналогічні злочини.
Оперативники спільно з чернівецькими колегами невдовзі затримали чоловіка у Чернівцях. При собі він мав вкрадені гроші та мобільні телефони.
Фігуранта затримали в порядку ст. 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Його дії слідчими кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, вчинена в умовах воєнного або надзвичайного стану).
Наразі чоловіку повідомили про підозру, суд невдовзі обере міру запобіжного заходу.
Незалежно від розміру вчиненої крадіжки, міра покарання обирається найсуворіша, оскільки прирівнюється до скоєння тяжкого злочину.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п