«Кіллхаус» — фільм, що базується на реальних подіях. У ньому знімаються теперішні військові та Герої України, а вся зброя та спецтехніка — справжні. Під час зйомок фільму вистріляли 10 тисяч набоїв, а самі зйомки тривали 62 дні. 26 квітня в Івано-Франківську відбувся допрем’єрний показ, пише "Галицький кореспондент".
Часом доводилося чекати по два тижні на акторів, тому що вони поверталися на поле бою виконувати бойові завдання. Бувало й таке, що чекали на спецтехніку. Оскільки її й на полі бою не вистачає, то залучали лише у той час, коли машини відправляли на ремонт. Після ремонту могли затримати авто на 1–2 дні, щоб залучити його до зйомок фільму.
Коли попросили у тодішнього голови ГУР Кирила Буданова бойовий вертоліт для зйомок, то в нього було лише два питання: «Коли?» і «Куди?». А це свідчить лише про те, що важливість місії фільму розуміють і на таких високих щаблях.
«Уявляєте, нам не доводилося нікого вмовляти, просити, — поділився режисер Любомир Левицький. — Люди розуміють, і я був просто щасливий від того, що це трапляється з нами сьогодні».
Окрім Буданова, у фрагментах фільму знялися ще тодішній очільник СБУ Василь Малюк та командир Третього штурмового корпусу Андрій Білецький. Вони грали самих себе.
Як акцентує Левицький, немає нічого сильнішого у світі, ніж українці, коли вони разом. Усі це знають, бо вже бачили, що було на початку 2022 року — час, коли українці були одним монолітом.
«Це один із перших фільмів у світовому кінематографі, який об'єднав стільки справжніх військових та ветеранів, тому що тут знімається всього декілька акторів, — поділився режисер. — А ще фільм унікальний тим, що в ньому дуже багато справжніх історій».
Фільм показує новітню війну. Це фільм про життя, а не про смерть. Про мотивацію, а не про тугу. Зрештою, акцентує він, війна має дві сторони. Одна — це біль і страждання, які ми переживаємо щодня. А друга — це героїзм. Адже війна народила багато сильних, потужних, світлих людей. Тож нам слід перестати соромитися бути крутими, адже кращих за нас у світі немає.
«Хочу, щоб статус українського військового був настільки високий, щоб уже ніхто ніколи у світі не зміг його звідти зрушити», — підкреслює Левицький.

.jpg)



