У результаті комплексних заходів на Івано-Франківщині нейтралізували діяльність кримінального авторитета, який намагався поширити злочинний вплив на суспільне життя в регіоні.
Для цього він організував власне бандитське угруповання, членів якого змушував вчиняти злочини, пов’язані з насильством та наркоторгівлею.
Також встановили, що зловмисник брав участь у вирішенні конфліктів між представниками кримінального середовища та намагався встановити стосунки з "ворами в законі", щоб отримати статус "смотрящого".
За даними СБУ, кримінальним ватажком виявився місцевий мешканець на прізвисько "Грузін", який спеціалізувався на вчиненні особливо тяжких злочинів. Під час перебування в установі виконання покарань за стрілянину в центрі міста зловмисник перебрав на себе неформальну владу серед ув’язнених, до яких періодично застосовував фізичну силу.
Вийшовши на волю, він продовжував розхитували внутрішню обстановку в регіоні і щоразу намагався посилити свій вплив на криміногенну ситуацію.
Правоохоронці одразу викрили фігуранта та затримали його у власному помешканні.
На підставі зібраних доказів зловмиснику повідомлено про підозру за такими статтями Кримінального кодексу:
- ч. 1 ст. 255-1 (встановлення або поширення злочинного впливу);
- ч. 2 ст. 255-1 (встановлення або поширення злочинного впливу, вчинені повторно або в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань);
- ч. 2 ст. 307 (незаконне зберігання та збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів).
Йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п