Справжню операцію з порятунку малих лелеченят провели цього тижня снятинські енергетики.
Про історію розповіли у пресслужбі «Прикарпаттяобленерго».
«До нас звернулася мешканка села Попельники. У неї на подвірʼї на старому дереві лелеки звили гніздо. Згодом сухе дерево обвалилося, а з ним гніздо, в якому були лелеченята. Їм не більше місяця, тож літати ще не вміють. Небайдужа жінка впродовж двох тижнів вигодовувала малечу, аж поки не звернулася за допомогою до нас», - Ігор Краєвський, майстер виробничої бригади ВДЕМ-3.
Бригада ВДЕМ-3 Снятинської СЕЕМ «Прикарпаттяобленерго» взялася за відновлення лелечої домівки. Щоб гніздо було надійне і на роки - встановили його на опорі електропередач.
Спочатку на залізобетонному стовпі закріпили спеціально виготовлену металеву конструкцію, з гілок та сіна облаштували оновлене гніздо. З допомогою вишки повернули малих до рідної домівки.
«Найбільш тривожною була перша доба. Лелечки ще малі і ради собі не дадуть - захиститися від хижих птахів чи щось поїсти - вони ще не в змозі. Тому наступного дня треба було перевірити стан справ, інакше знімати пташенят і далі їх вигодовувати, або ж відправляти до природоохоронного заповідника. На щастя дорослі птахи тієї ж доби прилетіли до гнізда. І ми всі видихнули з полегшенням», - йдеться в дописі.
Порятунком лелек, які часто будують гнізда на електричних опорах високовольтних мереж АТ «Прикарпаттяобленерго» займається з 2011 року.
Близько 150-200 металевих платформ під гнізда встановлюють прикарпатські енергетики щороку, таким чином рятуючи пернатих провісників весни та благодаті від ураження струмом.
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз
Так багато людей ділилися враженнями, думками, рефлексіями, що я буквально перегортала стрічку із заплющеними очима. Щоб не бачити. Щоб чужі думки не зіпсували мої власні.