Сьогодні, 18 серпня, у селі Липівка Тисменицької громади на фасаді ліцею відкрили та освятили меморіальну дошку захиснику України, військовослужбовцю Збройних сил України Володимиру Переклиті.
Вшанувати полеглого Героя прийшли рідні захисника, керівництво Тисменицької громади та старостинського округу, а також мешканці села Липівка.
Після спільної молитви за душу полеглого чин освячення пам’ятної дошки здійснив парох села Липівка о. Василь Фіголь. Пам’ять захисників України вшанували хвилиною мовчання.
Міський голова Тетяна Градюк закликала пам’ятати подвиг Героя Володимира Переклити, який віддав життя у боротьбі за Україну.
Патріотичну пісню виконала Надія Матківська. На могилі Героя відслужили молебень.
Переклита Володимир Ігорович народився 11 серпня 1975 року в селі Липівка. У 2022 році пішов захищати нашу державу. Був військовослужбовцем десантно-штурмового відділення 79 окремої десантно-штурмової бригади.
“У пам’яті рідних, друзів та односельців Володимир Переклита назавжди залишиться мужнім воїном, турботливим батьком та відданим патріотом своєї землі!”, – згадують на сторінці громади.
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи