«…за часів керівництва Івано-Франківська Віктором Анушкевичусом був зроблений величезний вклад у розвиток екологічного напрямку розвитку міста. Велась робота у створенні нових та підтримці вже існуючих парків. Велика робота проводиться по озелененню міста.

Прозорість влади та чіткі «правила гри» у бізнесі сприяли залученню інвестицій до Івано-Франківська… інституціональні інвестори із задоволенням інвестують у розвиток міста, розуміючи, що побудована схема влади та географічні вигоди найближчим часом дозволять отримувати солідні прибутки. Звичайно, якщо вибудована система взаємодії між міською владою та бізнесом не буде зруйнована наступником Віктора Анушкевичуса».

(http://glavcom.ua/, 7 вересня 2015 року)

 

У рік 7 523 [2015]. Ніколи так [добре] не було у городі галицькому, як за каштеляна останнього з [подвійним терміном використання], князя ятвязького Ануша на прозвисько Вічний Озеленювач. Вельми любив сей князь вічну зелень [доларову] у кишенях своїх неміряних, і змія [зеленого] на прозвисько Віскарік, прирученого, аки білочка паркова, і завжди він був не проти із [інституціональними інвесторами] своїми вкупочці по-еврестичному капустоньки нарубати та бюджетик розпиляти, аки [липи] старі на улиці шевченковій.

Але не любив зовсім князь Ануш зеленолюбний корчі різні, хащі, зарості та інші [зони рекреаційні], а паче всього тих смердів підкопчених, що приходили туди і пісні горланили [йому під вікнами] до опівночі, шашличним димом над водою апетит вечірній та спогади дискотечні йому пробуджуючи. І вельми лютував тоді Озеленювач Лакофарбовий та вивергав у [відпочивальників] непроханих громи, блискавки, матюки, пляшки з-під смоли гарячої та все інше, що було [під рукою], із балконної вежі своєї понад озером городським та голосно з ними сварився.

Коли ж набридло йому все оте варварство екологічне, то, вибудувавши [за два терміни] чіткі та прозорі, аки окуляри від сонця, правила гри із бізнесом городським, наказав князь Ануш забудовнику [фігвамбудному] забудувати всю землю приозерну та конче помалювати новобудови зеленою фарбою, купленою [там, де треба], і солідні прибутки отримати, та в розвинутий напрям розвитку [екології городської] вельми величезний вклад вкласти.

А ще дозволив він милосердно усілякій рослинності, що [в парках] до того була сконцентрована, розростися на усіх кам’яницях городських, [пам’ятки] історичні кришачи, аки батон хлібзаводівський, та на дорогах та тротуарах уличних, що були старанно та завбачливо ще [за першої каденції] роздовбані аж до ґрунту родючого, болотистого. І встановивши довкола таку схему влади та географічні вигоди, побачив князь Ануш, що [добре] воно.

Та коли настала пора походів [виборчих], знову вельми зажурився князь Ануш, споглядаючи пустир недобудований під балконом своїм та наспівуючи про [вівці та й отари], бо бачив же він, як підкрадається до них з гір коломойсько-буковельських Александер Яш на прозвисько Великий [Будун Доріг], а з біг-бордів уличних на них зирить Руслан-Марципан на прозвисько Оратор [у Мегафон]. І прорік він тоді, позеленівши од злості, аки парки [недорубані] та пасовиська недозабудовані: «Нікому де дам зруйнувати систему взаємодії влади та бізнесу в городі галицькому, сам [руйнувати] буду». І втретє пішов на [ви…].