Поліцейські за лічені години затримали зловмисників. Слідчі оголосили їм про підозри.
До поліцейських Коломийського РВП звернувся чоловік, який повідомив, що невідомі особи проникли на територію його підприємства та вчинили крадіжку майна.
Співробітники Управління карного розшуку ГУНП в Івано-Франківській області та слідчо-оперативна група негайно виїхали на місце події. Поліцейські встановили, що зловмисники за попередньої змови проникли на територію підприємства та поцупили електропроводку, мідну обмотку, зварювальних кабелів, акумуляторні батареї тощо. Загальна вартість викраденого приблизно 55 тисяч гривень.
Невдовзі поліцейські з’ясували, що до крадіжки причетні 50-річний, 38-річний 28-річний та 20-річний мешканці с. П'ядики, що на Коломийщині. Фігуранти раніше судимі за майнові злочини.
У результаті проведених оперативно-розшукових заходів, поліцейські зупинили в П'ядиках автомобіль ВАЗ 2108, яким пересувались зловмисники. В транспортному засобі поліцейські виявили та вилучили викрадене майно.
Чотирьох фігурантів правоохоронці затримали в порядку ст. 208 Кримінально процесуального кодексу України.
Слідчі їм уже оголосили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченим ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, вчинена в умовах воєнного або надзвичайного стану). Суд невдовзі обере підозрюваним запобіжний захід.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні