Вже понад рік франківці бурхливо обговорюють новий міст на Пасічну. Як запевняють можновладці, конструкція за 206 мільйонів гривень вирішить проблему із заторами, що регулярно виникають на Галицькій в районі існуючого моста. Проте чи дійсно це так?

 Затори як частина буднів

Валерій Бантуш, котрий живе на Пасічній, каже: фраза «Привіт, знову ДТП на мості, я запізнююсь» знайома кожному мешканцеві цього району аж надто добре, а затори стали невід’ємною частиною їхніх буднів.

«Іноді затори виникають не внаслідок аварій, а просто на світлофорі перед мостом, – розповідає Валерій. – Адже до цього часу з поворотом на Целевича не можуть дати ради. Загалом, новини про новий міст на Пасічну на початках сприймались аж надто скептично, на рівні новин про Керченський міст. Наразі вже є учасники тендеру, і процес, начебто, пішов. Але до завершення будівництва моста ще кілька років, а проблема нагально стоїть вже зараз».

З ним важко не погодитись – новини про невеликі ДТП чи просто поломки транспортних засобів у районі моста з’являються у місцевих ЗМІ ледь не щодня. Якщо ж стається серйозна аварія, затори сягають кілометрової довжини, адже лише Галицькою мешканці Пасічної можуть дістатися до центру міста. Цією ж дорогою до Франківська їдуть мешканці Калуша, Долини, Болехова та багатьох інших міст і сіл регіону.

«Певні кроки робляться, але цього замало, – говорить Валерій. – Чому? Тому що забудова Пасічної триває шаленим темпом, але окрім величезних пінопластових коробок, нічого не будується. Нові мешканці району мають десь працювати, великі супермаркети у нас також відсутні, із зон відпочинку є один сквер, доля якого і досі сумнівна, та занедбане Німецьке озеро».

Щоб вирішити проблему заторів, можна пересадити водіїв на громадський транспорт та велосипеди, вважає Бантуш. І як водій стверджує, що по новій велодоріжці можна швидше дістатися до центру міста велосипедом, ніж автомобілем. Але потрібні комфортні та зручні автобуси, тролейбуси, а не ці жовті брудні непорозуміння під назвою «франківські маршрутки». «Що робити з приїжджими з інших міст? Як варіант, збудувати багатоповерховий паркінг десь біля АС-2, в якому можна було б безпечно залишити своє авто», – додає він.

Існуючий міст збудовано в 1960-х роках, і зараз він у досить поганому стані – там регулярно утворюються тріщини на стиках і напливи на асфальті. Екс-мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус у 2015 році називав стан моста тяжким, хоча й не критичним. З того часу не змінилося, фактично, нічого, і в разі потреби перекрити рух задля капітального ремонту цілий район буде відрізано від решти Івано-Франківська, як і у випадку обвалу моста.

 

Двоє сперечаються, всі стоять

В управлінні патрульної поліції Івано-Франківська повідомили, що точну кількість аварій, які трапилися протягом року в районі моста, назвати не можуть, адже їх чимало, і водії часто розходяться «по європротоколу». Щодо аварій з потерпілими, то за 8 місяців поточного року їх тут трапилося 10, постраждало 14 людей, загиблих, на щастя, немає. Втім деякі франківці у соцмережах обурюються довгим оформленням дорожньо-транспортних пригод. Мовляв, затори спричиняє це, а не сама аварія.

«Якщо стається незначна ДТП і водії доходять згоди в тому, хто ж винен, то оформлення аварії займає менше півгодини, – розповідає речник УПП Микола Гурак. – Потрібно намалювати план-схему ДТП, скласти протокол на водія-винуватця. Якщо є згода, ми оформляємо швидко. Проте часто обидва водії показують пальцями один на одного – мовляв, винен він, а не я. У такому випадку протоколи за ст. 124 КУпАП складаються на обох, бо на місці часто нема можливості встановити винуватця. Цим потім займається суд, вивчаючи відео з камер та покази свідків. У такому разі оформлення аварії займає більше часу».

За словами Гурака, іноді, щоб розвантажити дорогу, патрульні фарбою відзначають, де були колеса автомобілів, забирають транспортні засоби з дороги, а тоді вже оформляють ДТП. Такий підхід застосовується, коли автомобілі суттєво перешкоджають дорожньому руху.

Проте бувають і ДТП з потерпілими. В такому разі патрульна поліція лише охороняє місце події і докази: сліди шин, бите скло тощо. На місце виїжджає слідчо-оперативна група, яка документує все. Далі слідчий поліції вирішує, чи потрібно відкривати кримінальну справу.

«Якщо стається аварія без потерпілих, то патрульні не зобов’язані евакуйовувати автомобіль, це часто роблять самі водії, і максимально швидко. Але якщо, наприклад, водій постраждав у ДТП, то він не може забрати машину не лише фізично, а й по закону, адже автомобіль стає речовим доказом і його тимчасово арештовує міський відділ поліції. У нещодавньому випадку з бусом на мості було саме так», – додає Микола Гурак.

 Хроніка коливання вартості

15 березня 2016 р. на оперативній нараді міський голова Руслан Марцінків заявив, що настав час розпочати проектні роботи щодо будівництва другого моста через Бистрицю, адже потреба в резервному шляху дійсно є. Орієнтовну вартість робіт мер тоді оцінив у 120 млн. гривень і висловив сподівання, що за час його перебування на цій посаді міст буде збудовано.

Через два місяці, 6 травня, на дамбі біля Бистриці Солотвинської заклали камінь під будівництво нового моста. Він повинен сполучити вулиці Хіміків та Надрічну. Перший заступник міського голови Микола Вітенко зазначив, що цей міст – не забаганка, а необхідність.

Вартість проекту за цей час встигла зрости до 160-170 млн. гривень. А станом на червень можновладці вже говорили про суму в 200 мільйонів. Кошти планувалось виділяти як з міського бюджету, так і з державного.

22 серпня на засіданні виконкому начальник управління капітального будівництва Володимир Ковальчук презентував три проекти споруди. Розглядали варіанти сталево-залізобетонного моста вартістю 268 млн. грн., залізобетонного – 257 млн. грн. та монолітного залізобетонного – 305 млн. грн. Оптимальним варіантом в УКБ назвали перший через довговічність.

Далі майже на півроку розмови про міст у стінах міської ради стихли, проте у бюджеті на 2017 рік заклали 50 млн. грн. на його спорудження.

12 січня Руслан Марцінків на засіданні виконкому повідомив, що проектно-кошторисна документація (вартістю 1,5 млн. грн. – ред.) вже розроблена, і тепер справа за втіленням проекту в життя. Довжина всієї переправи, згідно з документами, повинна становити 2 км, а нового моста – 324 метри. Міст отримає назву «Галицький», згідно з результатами голосування серед франківців.

За місяць, 8 лютого, стало відомо, що до справи долучилась облдержадміністрація. Розпорядження про схвалення проекту підписав голова ОДА Олег Гончарук. Згідно з документацією, яку розробляло ТОВ «Львівський будівельний холдинг», загальна кошторисна вартість будівництва становить 259 млн. гривень.

Ще за півроку, на початку липня, Олег Гончарук затвердив вже готовий проект моста. Загальна кошторисна вартість будівництва моста за цей час неочікувано знизилась до 212 млн. гривень. Згідно з документацією, об’єкт повинні збудувати впродовж 25 місяців з моменту визначення підрядника на тендері. Сам тендер на «ProZorro» оголосили 7 липня. Очікувана вартість проекту стала ще меншою – 206 млн. гривень.

Новий начальник УКБ Роман Галіпчак не знає, чому раніше говорилося про вартість у 120 мільйонів. «Я не знаю, що це за суми, – заявив він. – Питайте тих людей, котрі їх називали, мені важко сказати, на що вони опирались. Зараз вже є проект, він пройшов експертизу, є кошторисна вартість у 206 млн. гривень. Суму визначали фахівці ДП «Укрдержбудекспертиза», адже в Івано-Франківську немає структур, здатних оцінити об’єкт такої складності».

Кінцевим строком подання тендерних пропозицій стало 7 серпня. За місяць бажання будувати міст висловили чотири фірми: ТзОВ «МСУ-2», «Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет» (українська «дочка» однойменної азербайджанської компанії), ТзОВ «Мостобудівельний загін №112» та ТОВ «ПБС». Аукціон між цими учасниками розпочнеться 12 вересня.

 

Потрібен, але не такий

Начальник відділу дорожньої інфраструктури департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Мирослав Федорків, відомий у соцмережі як Мирослав Франківський, вважає, що вартість проекту є цілком адекватною і міст Франківську, безумовно, потрібен – проте не такий.

«Через Бистрицю Солотвинську мало б бути три мости, а не один, – каже Мирослав, який теж живе на Пасічній. – Існуючий, ще один в сторону Клузова і в сторону Загвіздя. Чимало експертів висловлюють побоювання, що новий міст в такому вигляді, яким його запроектували, може створити більше проблем, аніж вирішити».

Єдиний позитив у цьому, за словами Федорківа, – це створення альтернативного шляху з міста на Пасічну, якщо існуючий міст закриється на ремонт. Більше плюсів він не бачить – і переконує, що ні про яке розвантаження існуючого моста не може бути й мови, а після запуску нового моста він відразу ж буде заповнений автотрафіком.

«Зараз є прихований попит на проїзд у центр. І як тільки з’явиться пропозиція, вона відразу ж буде наповнена, – пояснює фахівець. – Є люди, які, можливо, й їздили б машиною зараз, як-от я. Але я цього не роблю, бо Галицька і так перевантажена. Тому я обираю громадський транспорт, велосипед чи йду пішки. І таких людей є маса».

Посадовець частково погоджується з думкою урбаністично налаштованих активістів, які кажуть, що ці кошти краще б пустити на розвиток мікрорайону Пасічна, збудувати там якісну інфраструктуру, щоб люди не їздили так масово в центр і назад. Крім того, він наголошує, що проблему завантаженості Галицької можна вирішити за допомогою якісного громадського транспорту.

«Найбільша ж проблема нового моста така: ми у 2017 році будуємо двосмуговий міст, практично без тротуарів, я навіть не згадую про велоінфраструктуру. Для прикладу, на початку 70-х років минулого століття збудували існуючий пасічнянський міст – чотирисмуговий, і з широкими зручними тротуарами. Ми не залишаємо людям альтернативи – тільки автомобіль, тільки пробки. На новому мості не буде ані виділених смуг для громадського транспорту, ані велодоріжок, ані пристойних тротуарів. Міст потрібен, але не такий, бо спроектований наразі має абсолютно провальну концепцію. Він не розвантажить місто, а завантажить», – переконаний Мирослав Федорків.

За його словами, жителям Пасічної просто не залишать іншої можливості, окрім як сісти в машину, виїхати на міст і зупинитись там. Через два роки після запуску нового моста весь вузол в межах Галицької, Надрічної та Хіміків стоятиме в єдиному кільцевому заторі. А другою найбільшою проблемою буде розв’язка при з’їзді з моста на Надрічну.

 

Тролейбус – людям!

Схожу думку висловлює і Максим Сич – урбаніст і начальник служби організації та аналізу руху КП «Електроавтотранс».

«Чи не щодня нам повторюють мантру про те, що другий міст на Пасічну зменшить потік транспорту в центр, – говорить він. – Частково це правда. Спочатку все буде супер, кожний обиратиме, яким шляхом йому зручніше дістатися до потрібної точки. Втім, є доведена істина в урбаністиці: практично будь-які заходи, спрямовані на покращення життя власників приватного автотранспорту, призводять в подальшому до збільшення кількості машин. Це щось на зразок того, коли «автомобілеорієнтовані» просять без кінця і краю розширяти дороги, доводячи їх ширину ледь не до злітно-посадкової смуги в аеропорту. І проблема таким чином не вирішується, бо чим ширша дорога, тим більше машин буде нею їздити».

Сич переконаний, що так буде і з цим мостом. Бо наївно думати, що один новий міст ліквідує наслідки всіх наявних транспортних проблем. Затори і ДТП будуть і через два роки, їх просто стане вдвічі більше, ніж зараз. Тому проблеми потрібно вирішувати в корені, каже урбаніст.

«За ці 200 з гаком мільйонів, які планується витратити на будівництво моста, можна розбудувати інфраструктуру, власне, у самій Пасічній. Я кажу про розвиток громадського транспорту, будівництво шкіл, садочків, лікарень, інших соціальних закладів. І тоді потреба їздити Галицькою щоранку і щовечора в більшості мешканців просто зникне», – наголошує він.

На думку Максима Сича, другий міст стане невиправданою інвестицією, що створить передумови до збільшення кількості приватних авто. А вони перевозять по одному-двоє людей, в той час як один тролейбус чи автобус великого класу – 60.

 

І справді, проаналізувавши всі ці дані та поглянувши на проект самого моста, де є лише дві смуги по 3,75 м та два двометрові тротуари, можна дійти сумного висновку: краще на Пасічній від будівництва Галицького моста навряд чи стане. За два роки, поки планують будувати новий міст, в районі буде здано чимало нових багатоквартирних будинків, мешканці яких мають всі шанси стати учасниками заторів уже на двох мостах.

Тарас ВОЛОШИН