Минулого року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту”, що зумовило значну лібералізацію діяльності у цій сфері. Окремим законом усі державні об’єкти спиртової галузі вилучили з переліку підприємств, які не підлягають приватизації. Знято обмеження на ліцензування приватних компаній: з 1 липня 2021 року суб’єкти господарювання можуть отримати ліцензію на виробництво та експорт спирту. Щоправда, до 1 липня 2021 року приватний інвестор має єдиний спосіб розпочати виробництво спирту в Україні: купити державний завод на прозорому аукціоні. Натомість держава захистить його бізнес, обмеживши імпорт спирту до 2024 року.

Варто зазначити, що передаються заводи на приватизацію індивідуально. Кожен завод буде продаватися окремо в рамках малої приватизації. Покупець, який запропонує на аукціоні найвищу ціну, стане начебто “щасливим” володарем активу, з гарантованим до 1 липня 2021 року ринком збуту готової продукції, пише “112.ua”.

Однак насправді все виглядає не так оптимістично. Новий власник спиртового заводу, наприклад, Хоростківського спиртового заводу, відповідно до законодавства, повинен зберегти не менше ніж 70% робочих місць цього підприємства (у випадку невиконання цієї умови Фонд державного майна України розірве договір купівлі-продажу).

Далі власник зіткнеться з необхідністю дотримання наступної істотної умови аукціону з продажу спиртового заводу у вигляді зобов’язання збереження виду діяльності – виготовлення біоетанолу. Однак у Податковому кодексі передбачена ставка акцизного податку на біоетанол у розмірі 126,96 грн. за 1 літр. Саме через надмірну ставку акцизного податку на Хоростківському спиртовому заводі ще у 2014 році призупинилося виготовлення цього продукту. Тобто новий власник цього заводу постане перед проблемою збуту продукції, оскільки з врахуванням непомірного акцизу його продукція буде не затребуваною на ринку пального. Постає питання, яким чином тоді новому власнику виконати другу істотну умову аукціону з продажу цього заводу (збереження виробництва біоетанолу) в умовах відсутності попиту на його продукцію.  

Навіть якщо припустити, що новий власник наважиться працювати собі у збиток і таки не полишить наміру виготовляти біоетанол, він зіткнеться з тим, що спиртовий завод технологічно може бути не підготовлений до цього, адже той же Хоростківський спиртовий завод, наприклад, вже понад 3 роки офіційно перебуває у стадії реконструкції, виробничі вузли заводу не змонтовані та не введені в експлуатацію, а також немає вузлів обліку готової продукції. Таким чином, потенційний власник цього начебто привабливого активу опиняється у пастці.