Активісти спільно із представниками влади працюють над новим положенням Бюджету участі. Цьогоріч партиципаторне бюджетування в Івано-Франківську зазнає значних змін – суму коштів, які виділяють на проекти збільшують до 4 мільйонів гривень, а положення планують повністю оновити. Працюватимуть над новими правилами проведення конкурсу активісти та представники влади, а думку вирішили спитати у самих іванофранківців.

Минулого тижня ініціативна група розглянула проміжні результати онлайн-опитування, яке проводили серед франківців, аби дізнатися, як самі містяни бачать основні параметри громадського бюджету. А 20 грудня цими результатами поділилися із переможцями попередніх років. На зустріч завітали автори проектів, які за бюджетні кошти втілили свої ідеї. Їм розповіли, як франківці бачать наступний Бюджет участі та презентували варіант положення, яке ще чекають зміни.

«Це положення, звичайно, ще сирий варіант, ми беремо його за основу та спільно будемо доопрацьовувати. Понад 50 людей взяли участь у онлайн-опитуванні і зазначили, що вони б хотіли змінити. Ми хочемо поцікавитися вашою думкою, адже ви пройшли всі етапи бюджету участі і знаєте все із середини», – сказала Наталія Кобильчак, очільниця громадської організації “Івано-Франківський регіональний центр”.

Учасникам показали результати онлайн-опитування. Воно ще не завершене (анкета за посиланням bit.ly/anketa_bu), втім вже вимальовуються певні тенденції. Деякі речі у новому бюджеті змінять саме через людський чинник, щоб зробити процес більш відкритим та прозорим. Так, наприклад, з наступного року планують відмінити голосування у бібліотеках.

«У бібліотеках були випадки, коли зараховували голос людини без її фактичної присутності. Ми хочемо, щоб голосування було чесним, тому плануємо, що там голосування більше не проводитимуть», – зауважила Христина Костирко, координаторка програми «Бюджет участі» Івано-Франківського міськвиконкому.

Виникають питання також із голосуванням за освітні проекти. Є думка, що процент переможців серед освітніх закладів не має складати понад 40%. Адже минулих років виграшні проекти, які стосувалися шкіл і дошкільних навчальних закладів значно переважали над іншими.

Учасники обговорення пропонували обрати певну кількість навчальних закладів-переможців. До прикладу, дати можливість втілити проект найбільшій чи то найменшій школі, віддати перемогу школі, яка показує найкращі результати у ЗНО, або ж обрати школу шляхом лотереї.

Також були пропозиції щодо відокремлення проектів представників від громадських організацій, церков та інших організацій. Христина Костирко зауважила, що в ідеалі у майбутньому у громадському бюджеті не мають брати участь громадські організації. Також перемога мала б віддаватися проектам, більш корисним для всього міста, але наразі переможцями стають і проекти, спрямовані на ремонт чи утеплення школи, будинку, адже влада розуміє, що це важливо.

Висловлювали учасники зустрічі і інші побажання. До прикладу, депутат міськради Віталій Мерінов зауважив, що добре було б проводити голосування трохи раніше, аби приступити до втілення проекту можна було, поки на вулиці ще тепло і не падає сніг – це буде корисно для тих ідей, які стосуються благоустрою.

Стаття підготовлена в рамках проекту, який виконує IWPR за підтримки МЗС Королівства Норвегії.